Статті :

"Коли я бачу владику Павла - беру благословення і чую живу людську реакцію на злобу дня. Але говорить про це владика намісник радісно, з оптимізмом. Тверезість владики Павла дуже точно повертає людину від його мрій і вигаданих цінностей - на вірну основу Божественного закону".

Від заходу до сходу сонця з піднятими руками повторював він «Отче наш».

Подія, яка готувалась понад 50 років - Святий і Великий Собор Православної Церкви – відбулася на острові Крит 17-26 червня. Центр інформації Української Православної Церкви підготував інтерв’ю про результати Собору і про те, що він може дати православ’ю в Україні із заступником голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ протоієреєм Миколаєм Данилевичем.

"Старець Порфірій, справжній герой Духа. Мужній. Як новий Колумб, він виходить в безмежний океан в пошуках нового світу, до якого прагне його душа. У дванадцять років, таємно від батьків, він йде на Святу Гору. Прагнучи до невідомого, ведений любов'ю, якою охоплене його серце ... "

Дерев'яна церква на честь Різдва Іоанна Предтечі була побудована в 1715 - 1729 роках в київському урочищі Звіринець, на території Святоозерської слобідки, заснованої лаврським архімандритом Іоанникієм (Сенютович). За даними на 1766 рік, в слобідці налічувалося 38 хат, 45 сімей, 190 жителів. Цією місцевістю до 1786 року володіла Києво-Печерська лавра.

Недбальство докучає особливо тим, у кого немає дисциплінованого життя, проте безсиле нашкодити тому, хто перебува на послуху і служить ближньому.

Імператор Іоанн Ціміскіс дає святому Золоту буллу і багато золота для завершення будівництва Лаври. Також надсилає ігумена Студійського монастиря Єфимія, який разом з Афанасієм складає відомий Статут, написаний на шкірі, і тому називається "Трагос" (козел). Цей Статут, підписаний 56-ма ігуменами, регулює порядок життя афонських ченців.

Проходячи повз головного храму Патріархії, мученик перехрестився і подякував Богу за те, що Він удостоїв його бути причетним до сонму святих мучеників. Була субота 5-го липня 1679 року, коли святий Кипріян, з радістю, відійшов до Господа.

Незалежно від політичного моменту, незалежно від ситуації в країні чи світі, Церква завжди свідчить про Істину, тобто про Христа Ісуса – істинного Бога й істинну Людину. Про це важливо не забувати не лише нам, людям Церкви, але й тим, кого можна віднести до політиків.

Оскільки храм було закладено в інфекційній лікарні, вирішили освятити його на честь Боголюбської ікони Божої Матері, яка прославилася тим, що захищає від епідемій і допомагає зцілитися від хвороб.

Одного разу його запитали, чи не лінується він читати житія святих, на що старець відповів, що «всіх святих ми повинні почитати, особливо мучеників, і наслідувати їх, а якщо не можемо їх наслідувати, то хоча б будемо читати їхні житія, щоб уникнути порожніх розмов. Коли ми вивчаємо життя святих, вони радіють і захищають нас...».

Як прийнято у святогорців, він прокидався кожен день, наче це перший день його життя і щовечора лягав спати, немов це був останній день його життя.

«Вино пов'язано з «останніми днями», з благословенням і милістю Божою за часів Месії. У книзі пророка Ісаї є ознакою милості і достатку (25,6), а в книзі Второзаконня (28,29) означає покарання Боже...

Найдавніша в Києві Кирилівська церква: архімандрит Варлаам (Озимок) - про історію храму та про святого Варлаама.

Преподобний був наділений даром прозорливості. Завдяки святості життя, отримав він божественну благодать ясно бачити помисли і вчинки людей, які приходять до нього. Багатьом святий відкрив таємниці їхнього серця, завдяки чому вони покаялися, залишилися боротись і врятувалися.

За такий короткий час, було видано безліч цінних і славних книг з риторики, християнської апологетики, метафізиці, богослов'я... Книги як необхідні, так і рідкісні для шкіл.

Руїни і церкви, будинки і стіни з відмітинами часу, і плющ в'ється по деревах і будівлях. Камені, форма яких стерта часом. Може вони були каплицями, скитами або келіями. Деякі куточки досі зберігають життя, де одна, а може дві душі, оживляють невеликий фруктовий сад або кам'яну церкву.

Блаженніший молиться, не афішуючи своїх молитовних трудів. У житті монаха, як і в житті звичайної людини, дуже важливо не забувати, що Господь перебуває поряд з нами щомиті і завжди допомагає нам подолати всі житейські спокуси і негаразди, лише б ми не забували про Нього і не надіялись марно на свої мізерні сили.

Не дивлячись на те, що він був ієродияконом, в 1823 році, правитель Румунії Григорій Гікас, дізнавшись про його смирення і мудрість, запросив святого в Бухарест, щоб поставити його на Угорсько-Влахську митрополичу кафедру. Святий неохоче прийняв пропозицію, проте відмовився від карети, надісланої йому воєводою, і відправився в Бухарест пішки.

Коли святому відкрилася істина, тоді вирішив він повернутися до віри своїх батьків. Ведений голосом своєї совісті, залишив він свою сім'ю і відправився на острів Хіос. На острові прийшов в монастир Нова Обитель, повідав ігумену про своє рішення і просив рятівних настанов.