Статті :

Православні християни 14 серпня відзначають свято, у якого багато назв: Походження (винесення) чесних древ Животворящого Хреста Господнього, Перший Спас, Медовий Спас, Макковей. Кожне з них має під собою якесь підґрунтя. З чим пов’язані ці назви?

Деякі вважали його дивним і замкнутим. Швидше за все вони самі були дивними. Старець Пилип дуже добре знав і розумів, що робить. Знав, якщо займатися самосхваленням, то можна втратити багато чеснот. Непомітність примножує чесноти. Невидимим героєм був старець.

Спочатку це була маленька капличка, три на три метри, збудована зусиллями самих же воїнів-афганців та настоятеля храму в той час - ієрея Павла (Тарасова). У 2010 році завдяки настоятелю, храм був розширений. Та частина, яка спочатку була храмом, після перебудови стала вівтарем, а прибудована частина вміщала близько 50 прихожан.

Жінки гарантовано не отримають дозволу і повинні будуть залишитися на «великій землі», поки їхні друзі зійдуть на паром в одному з найближчих портів. Більше тисячі років тому Афон заборонив жінкам відвідувати острів ближче, ніж на відстані 500 метрів від берега.

«Чудове і славне різдво твоє, святителю Миколаю, Церква православних днесь світло святкує...». Для більшості віруючих цей день поки не асоціюється з пам'яттю святителя. Водночас, в XII-XIII ст. традиція святкування на Русі вже існувала. Під час правління Катерини Великої загальноцерковне святкування Різдва святителя Миколая Чудотворця було скасовано.

Щойно тварини чули голос доброго старця, підходили до нього і терлися головою об його груди. Після молитовного звернення отця Геронтія до святого Модеста, покровителя тварин, коли губився один з його вихованців, тварина відразу знаходилася. Якщо траплялося якась хвороба, старець звертався до чудотворця і тварина видужувала..

Був отець Паїсій практикуючим лікарем, служачи не тільки отцям обителі, а й усім насельникам Святої Гори, з великою любов'ю, увагою і турботою. Протягом п'ятдесяти років, був старець лікарем безсрібників, смиренним, братолюбний служителем.

Син благочестивих візантійських князів, за способом життя свого "найвищий з філософів", з юних років полюбив чесноти. Під виглядом жебрака, залишає він Константинополь і приходить, всіма невідомий, на Святу Гору.

Пам'ятав отець Артемій завжди про Христа. Одного разу був старець хворий і нарікав: "Господи, навіщо я так сильно страждаю?" В цей момент з'явився Христос і, показуючи йому свої руки і ребра, сказав: "Подивися скільки я терпів. Заради любові моєї ти не зазнаєшь?"

Через 16 років просвітницької діяльності святий Євгеній переселяється до монастиря святої Параскеви, щоб жити відокремленим життям, але і тут навколо нього збираються нові учні, і формується школа при монастирі.

Життя і служіння старця були пов'язані з багатьма життєвими труднощами. Двічі Єремія перебував у засланні в таборах, переслідувався радянською владою за християнську віру, виконував важку чорнову роботу на заводах.

Люди з кровною спорідненістю, одновірці, але без спілкування і взаємної любові між собою, які ніколи не зустрічаються, не дивлячись на те, що мають спільні інтереси, подібні демонам, хто ненавидить один одного, об'єднуються лише однією метою - знищення людини.

Поступив вчитися в Одеську духовну семінарію в 41 рік, а в 42 роки пострижений у ченці з ім'ям Єремія. Навчався в семінарії разом з майбутнім Предстоятелем УПЦ Митрополитом Володимиром (Сабоданом). Чекав дозволу подвизатися на Афоні 14 років, прожив на Святій Горі 42 роки.

Історія храму на честь Почаївської ікони Божої матері почалася ще в дореволюційні часи. З 1894 року при лікарні для незаможних імені цесаревича Миколая, побудованої меценатом Михайлом Терещенко, існував храм на честь Святителя Миколая.

Діти запустили в небо на повітряних кулях трьох символічних ангелів: Миру, Любові і Доброти, до яких прикріпили свої сокровенні листи-молитви до Господа.

Про юні роки Марії Магдалини Євангеліє докладно не розповідає, але у Святому Письмі сказано, що вона вела грішний спосіб життя і була одержима сімома бісами. Господь зцілив Марію, і вона пішла за ним, ставши його вірною послідовницею.

Наразі відомо про знаходження мощів Марії Магдалини в наступних афонських монастирях: Сімонопетра (рука), Есфігмен (стопа), Дохіар (частка) і Кутлумуш (частка).

На Святій Горі Афон при монастирі Пантократор знаходиться скит Іллі Пророка. У скиту зберігаються: частина Животворящого Хреста Господнього, ліва стопа Апостола Андрія Первозванного, ризи Спасителя і Божої Матері, частки мощей Іоанна Хрестителя. Також в Іллінському скиту зберігається чудотворна Тихвинська ікона Божої Матері і образ Богородиці «Годувальниця».

Був він відомим і дуже хорошим іконописцем, милостивим і гостинним ченцем. Багато старих ченців згадують із захопленням його авраамову гостинність. Суворого чернечого правила він дотримувався до глибокої старості, без найменшого попущення.

У скиту святого Андрія, на задньому дворі, залишив чоловік природі, на багаторічне володіння, свою працю. Час ревно поглинає те, що йому належить і стирає всі сліди. Відлуння минулої слави, минулої епохи, древньої, але вічно живої віри.