В інформагентстві УНІАН 17 січня відбулася прес-конференція на тему "Хрещення: духовне значення свята Богоявлення і сенс таїнства Церкви".
У прес-конференції взяв участь релігійний експерт, кандидат філософських наук Юрій Решетніков, який проаналізував поточну ситуацію в церковно-державних стосунках, вказав на загрози та розповів чому закликає уникати мови ворожнечі.
"УНІАН-Релігії" подає повний виступ експерта у текстовому варіанті без змін.
Екс-голова Держкомітету України з питань релігії, кандидат філософських наук Юрій Решетніков.
- Українська Православна Церква є частиною українського народу. Церква є не від світу, але звершує своє служіння серед світу, тому ми маємо говорити і про певні тенденції на початку нового року. Є свята радісні, а є дати, які дають нам привід замислитися.
Найближчими днями ми маємо привід замислитися над деякими подіями, що відбувалися 100 років тому. Саме в ці дні радянський уряд ухвалив Ленінський декрет про відмежування дежави від Церкви. Через рік, прямо на Хрещення, цей декрет був продубльований українським урядом.
100 років тому був убієнний перший новомученик Української Православної Церкви - митрополит Володимир (Богоявленський). Мученицька смерть наступила внаслідок дій більшовиків. І ці спогади змушують замислитися й оцінити, на яких засадах будуються нинішні відносити держави із Церквою. Можу констатувати, що є позитивні приклади , але є і тривожні тенденції, що викликають неспокій.
Це ті законодавчі ініціативи, які є на сьогодні у Верховній Раді, що спрямовані на руйнування звичної державно-конфесійної системи в Україні і на відокремлення конфесій на «бажані» та інші.
У кінці грудня Монастирищенський районний суд Черкаської області ухвалив рішення, проти людини, яка надала паперову декларацію замість електронної. Цю людину було засуджено без права займати відповідні посади. І це є перший вирок проти людини, винесений за її релігійні переконання.
Люди зі своїми релігійними переконаннями є в усіх конфесіях. Тому цей вирок можна вважати «забороною на професію» і згадати, як в Радянському Союзі не допускалися до відповідних посад люди, які мали релігійні переконання.
Своєрідним є рішення Запорізької прокуратури, що було винесено нещодавно. З цього приводу хотілося б зазначити, що «Закон про свободу совісті» не тільки допускає, але і закріплює те, що релігійна організація має свої установи.
Рішення прокуратури стосується усієї релігійної спільноти України, оскільки держава в особі прокуратури озвучує, що вправі вирішувати за релігійну спільноту, як і стосовно кого проводити ці обряди. Це перший тривожний дзвінок стосовно того, що держава бере на себе функції релігійної установи.
І останнє. Усі ми прагнемо жити в спокійному суспільстві, хотів би закликати уникати мови ворожнечі.
Ті, хто говорять, що УПЦ допускає розпалювання релігійної ворожнечі, саме ці люди і розпалюють її. Згадаємо новомученика Володимира, бо його вбивали, вірячи у світле майбуття радянської держави.
Експерт Щоткіна у «Діловій газеті» написала: «На войне как на войне. Если можно не щадить младенцев, почему щадить попов?». Не знаю, про що думала пані, просив би уникати таких закликів.
Пані Катерина може мати щось одне на увазі, але радикали цю фразу сприймуть по-іншому і підуть «не щадить попов». Крім наших ворогів від цього не виграє ніхто, не виграє українське суспільство.
Тому важливе збереження міжконфесійної злагоди, нормальних відносин між людьми у родинах, у селах і містах, і всьому суспільстві».
Записала Анастасія Горобець, "УНІАН-Релігії"
