До Бога ми звертаємося тисячоліттями, тому що Він відповідає - Патріарх Кирил

16 вересня Патріарх Кирил звершив молебень в кафедральному соборі святого пророка Божого Ілії в Комсомольську-на-Амурі (Росія). Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Церкви звернувся до віруючих зі словом.

"...Господь озброїв людину здатністю сприймати повноту буття не тільки розумом, осягати світ не тільки за допомогою математичних розрахунків і приладів, але й бачити світ, у тому числі прихований світ іншої людини, серцем, почуттями своїми. Те, що ми називаємо інтуїцією, є певна дійсно вроджена здатність бачити те, що невидимо, відчувати те, що невідчутно руками...

Для того, щоб це почуття запрацювало, потрібно було поглянути всередину самого себе, або пильно подивитися на іншу людину, або, дивлячись на померлого батька чи матір, задатися питанням: а що означає моє життя?

Ось пройшли ці 70-80 років, які прожила людина, — вона стільки робила, вона будувала місто, вона творила, — а тепер що? Усе закінчилося тим, що вона перетворилася на прах, до якого і доторкнутися не можна? У чому ж полягає таємниця людського життя? Це вічні питання, і якщо ми відповідаємо на них негативно: далі немає нічого, усе цим прахом закінчується, — то навіщо і місто тоді зводили, і літаки навіщо будували, і наукою тоді навіщо займатися? Дехто скаже: для майбутніх поколінь. А хіба майбутні покоління мають більше значення, ніж нинішні?..

Кожна людина має неминущу цінність, і тому неможливо сказати, що один живе для іншого, того, кому доведеться жити в майбутньому. Кожен проживає своє власне життя — зі своїми смислами, зі своєю системою цінностей, і якщо виключити перспективу вічності, то це життя позбавляється сенсу...

З Богом можна розмовляти так само, як з людиною. Він розуміє будь-яку мову, Він розуміє рухи душі, Він знає все. І для того щоб Божественна сила, Божественна благодать торкалася нас, щоб вона входила в наше життя, щоб вона примножувала наші фізичні, розумові, моральні можливості, духовні сили, ми повинні просити про це Бога. І Господь відповідає; а якби не відповідав, ніхто б до Нього і не звертався. Це звичайна життєва мудрість — не просити того, хто тобі відмовив. Можливо, рази два чи три, але на четвертий до того, хто нам відмовив, ми вже не звертаємося. А до Бога ми звертаємося тисячоліттями, тому що Він нам відповідає..."

За матеріалами прес-служби Патріарха Московського і всієї Русі

Повністю текст проповіді можна прочитати тут