Для священиків в східно-християнській традиції абсолютно неприпустимо носіння зброї і застосування сили.
Про це написав у своєму профілі у Фейсбук проректор Київської духовної академії і семінарії Володимир Бурега, коментуючи ситуацію із затриманням клірика Луганської єпархії УПЦ священика Володимира Марецького, який у складі озброєної групи людей вривався на виборчі дільниці, намагаючись зірвати голосування.
"Ці люди були затримані, при затриманні чинили збройний опір. Сам Марецький прямо визнав, що був озброєний і активно брав участь у погромах на виборчих дільницях.
Що з цього приводу кажуть канони?
27 апостольське правило прямо забороняє священику піднімати руку на кого б то не було. Кожен священик, який наважився вдарити «вірного чи невірного» підлягає виверженню з сану. «Бо Господь аж ніяк нас цьому не вчив: навпаки - Сам бувши битим, не завдавав ударів, докорів, не докоряв взаємно, страждаючи, не погрожував».
9 правило Двократного собору підтверджує цю ж норму і додає, що виверженню з сану підлягає не лише той священик, який побив когось «власноруч», але і той, який наказав комусь іншому вчинити «катування до жорстокості і до смерті», - коментує Володимир Бурега.
Також у коментарі він повідомляє про правила стосовно священиків, які вчинили вбивство.
"5 правило Григорія Нісського говорить про те, що той, хто скоїв навіть мимовільне вбивство не може бути висвячений на священика. Зонара у тлумаченні на це правило додає, що священик, який здійснив навіть мимовільне вбивство, підлягає виверженню з сану.
55 правило Василя Великого свідчить, що священик, який вбив когось в цілях самооборони, також підлягає виверженню з сану", - повідомляє проректор Київської духовної академії і семінарії.
"Для священиків в східно-християнській традиції є абсолютно неприпустимим носіння зброї і застосування сили.
В цьому відношенні східно-християнські уявлення про кліриків істотно відрізнялися від західних. Наприклад, коли в кінці XI століття біля стін Константинополя з'явилися перші загони хрестоносців, серед яких були в тому числі і озброєні священики, це сильно здивувало греків.
Про це збереглося свідчення у «Алексіаді» Анни Комніни. Наведу це цікаве свідчення, нехай пробачать мене брати-католики: «Уявлення про священнослужителів у нас зовсім інше, ніж у латинян. Ми керуємося канонами, законами та євангельською догмою: не торкайся, не кричи, не доторкайся, бо ти священнослужитель (пор. Кол 2, 21). Але варвар-латинянин здійснює службу, тримаючи щит у лівій руці і потрясаючи списом у правій, він причащає Тіла і Крові Господньої, дивлячись на вбивство, і сам стає чоловіком крові, як у псалмі Давида (Пс 25, 9). Такі ці варвари, однаково віддані Богові та війні» (Алексіада. Кн. Х, гл. 8).
Справедливості заради нагадаю, що в історії всяке бувало. Наприклад, єпископи у Чорногорії були одночасно і князями, і тому брали участь у військових діях зі зброєю в руках. Але в цілому для Східної Церкви це не характерно", - пише богослов.
"Зрозуміло, що з точки зору канонів абсолютно неприпустима участь священика в збройному угрупуванні, що вчиняє протиправні дії. Вважаю, що у правлячого архієрея Луганської єпархії є достатні підстави для того, щоб, як мінімум, заборонити отця В.Марецького у священнослужінні до з'ясування всіх обставин справи. Якщо ж підтвердиться, що цей клірик брав участь у бойових діях і, не дай Бог, вбивав людей, чи мав намір це робити, або заохочував інших до цього, то він однозначно має бути вивержений з сану", - резюмує проректор Київської духовної академії і семінарії.