Іоанн Леванда
У Національному заповіднику «Софія Київська» 25 квітня о 14.00 відбудеться відкриття виставки «Київський Златоуст» Іоанн Леванда».
Як повідомили "УНІАН-Релігії" у дирекції заповіднику, виставка відкривається з нагоди 200 років з дня смерті протоієрея Софійського собору Іоанна Леванди (1734–1814). Захід проходитиме у Будинку митрополита – пам’ятці архітектури середини XVIII ст.
На виставці буде представлено: портрети Іоанна Леванди та його наставника – Київського митрополита Самуїла (Миславського); єдине посмертне видання його проповідей; відзнаки і нагороди протоієрея; літургійні речі та предмети побутового вжитку тієї доби.
Аудіосупровід виставки дозволить відвідувачам прослухати урочисте «слово» Іоанна Леванди, виголошене у Будинку митрополита 14 квітня 1807 р. з нагоди Пасхи.
Виставка «Київський Златоуст» Іоанн Леванда» присвячена 80-річчю заснування Національного заповідника «Софія Київська» і є спільним проектом Національного заповідника «Софія Київська», Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, Національного музею історії України, Національного музею Тараса Шевченка, Національної бібліотеки України імені В. Вернадського та Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій (ДІАЗ «Стародавній Київ»).
Виставка триватиме з 25 квітня до 15 серпня 2014 року.
Довідка УНІАН. Іоанн Леванда вважається одним з найвідоміших проповідників у Російській імперії кінця XVIII – початку XIX ст., якого сучасники називали «Київським Златоустом».
У 1786 році Іоанн Леванда став першим протоієреєм Софійського кафедрального собору і беззмінно обіймав цю посаду протягом 28 років.
Завдяки славі блискучого красномовця, Іоанн Леванда був шанований багатьма знаними людьми свого часу. Це підтверджується як спогадами та листами його сучасників (П.Вігель, І.Долгорукий, В.Капніст), так і згадками про священика у творах письменників ХІХ століття (Іоанн Леванда став одним з героїв повісті Тараса Шевченка «Близнецы»). Незважаючи на загальне визнання Іоанн Леванда залишався скромним і шанованим простим людом. Під час морової язви 1770 року та пожежі 1811 року знедолені мешканці Подолу йшли шукати розради й підтримки саме у отця Іоанна – «духовного лікаря» киян.
Іоанн Леванда помер 25 червня 1814 р. Його поховали у Софійському соборі під південною стіною патронального Іоанно-Предтечинського приділу, біля Царських врат. Зараз на стіні над похованням розміщена мідна позолочена овальна дошка з меморіальним написом.