Архієпископ Митрофан
Голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків архієпископ Луганський і Алчевський Митрофан прокоментував, навіщо на Священному Синоді була створена комісія щодо налагодження діалогу з УПЦ КП та УАПЦ.
На засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви 24 лютого 2014 року була створена комісія з діалогу з представниками українських неканонічних угруповань – УПЦ КП та УАПЦ. Фактично йдеться про відновлення роботи робочої групи комісії, яка існує з 2009 року. На сьогоднішній день, у відповідь така ж комісія була створена і зі сторони УПЦ КП.
Метою роботи комісій є пошук можливих моделей подолання церковного розколу в Україні, адже єдність Церкви заповідана нам Самим Господом Ісусом Христом, який напередодні Своїх хресних страждань молився у Гефсиманському саду: «Нехай всі будуть одне» (Ін. 17, 21).
Разом із тим, хотів би зазначити, що початок діалогу ще не означає швидкого і безпосереднього об’єднання. Існує цілий пласт проблем і питань, процес подолання яких не обіцяє бути простим. Передбачаю, що нас чекає довга і кропітка робота. Важливо також, щоб цей процес був вільним і відбувався без тиску тих чи інших суспільно-політичних сил, інакше ми не матимемо позитивних результатів.
Також слід відзначити, що діалог повинен базуватися на чіткому дотриманні канонів Православної Церкви, в яких зокрема прописані механізми повернення в лоно Матері-Церкви тих церковних угруповань, що перебувають за її спасительною огорожею. Вселяють надію недавні рішення УПЦ КП, яка, створивши відповідну робочу групу зі своєї сторони, заявила про «відданість… канонічному порядку та бажання саме на канонічній основі відновити єдність». Важливо, щоб в нас було спільне й правильне розуміння вимог священних канонів, і не менш ще більш важливим є те, щоб результати роботи комісій та відповідні церковні рішення були сприйняті всією повнотою церковного народу.
Як зазначив Священний Синод нашої Церкви у своєму зверненні до єпископату, духовенства, чернецтва та мирян, «лікування рани розколу вимагає виважених та продуманих рішень, які не можуть прийматися поспіхом у часи суспільної напруги». Тому до тих пір, поки не спаде напруга в релігійному середовищі, викликана останніми суспільно-політичними подіями в країні, навряд чи ми зможемо спокійно працювати над пошуками засобів лікуванням рани церковного розділення.
Обов’язковою умовою для ведення діалогу є також недопущення спроб нападів та захоплень храмів і монастирів Української Православної Церкви. Вселяє надію той факт, що УПЦ КП офіційно відмежовується від радикальних дій окремих її представників, які робили такі спроби. Тому хочу закликати гарячі й радикально налаштовані голови своїми діями не вносити ще більшого розділення в міжконфесійне середовище та не створювати такої ситуації, коли діалог може стати неможливим.
Милістю Божою ми стоїмо на початку Великого посту. Я вбачаю в цьому певний добрий знак, бо лише на основі покаяння, взаємного прощення, взаємного розуміння й любові можливий будь-який діалог, а особливо церковний. Більше того, ми знаємо, що кожна справа має надію на успіх лише тоді, коли їй передує молитва.
Тому сьогодні, напередодні Великого посту, хотілося, щоб усі ми усвідомили необхідність посилених молитов, покаяння, прощення, бо саме це є тою доброю основою, на якій будується справжня єдність.