Чим відрізняється вища влада в Католицькій Церкві від вищої влади в Православних Церквах? Коментує кандидат богослов`я, кандидат історичних наук, професор Володимир Бурега.
Протягом декількох тижнів увага провідних світових засобів масової інформації була прикута до Ватикану. Спочатку несподівана відмова від влади папи Бенедикта XVI, а потім обрання його наступника – папи Франциска, викликало сотні коментарів. При цьому вкрай рідко можна було зустріти по-справжньому кваліфікований аналіз подій, що відбуваються. Одне з питань, яке не можливо було переконливо пояснити журналістам, звучить досить просто: а чим папа відрізняється від патріарха?
Чим відрізняється вища влада в Католицькій Церкві від вищої влади в Церквах Православних? Коментує проректор Київської духовної академії з науково-богословської роботи, кандидат богослов`я, кандидат історичних наук, професор Володимир Бурега.
Відмінність перша: всесвітня влада
Католицька Церква є всесвітньою. Усередині католицтва не може бути автокефальних Церков в нашому розумінні. Тому і влада папи є всесвітньою. Його владі підпорядковані всі національні Католицькі Церкви світу.
Православна Церква має зовсім інший устрій. Вона існує як сім`я Помісних Церков. Всі Помісні Церкви рівні між собою і можуть самостійно вирішувати всі питання свого внутрішнього життя. Кожна Церква має свого Предстоятеля (Патріарха, Митрополита або Архієпископа), влада якого обмежена кордонами його Помісної Церкви. Ніхто з православних Патріархів не може поширювати свою владу на територію іншої Помісної Церкви.
Відмінність друга: абсолютна влада
З точки зору католиків, папа володіє не тільки всесвітньою, але ще й необмеженою владою. Простіше кажучи, в Католицькій Церкві немає такої інстанції, яка могла б судити папу. Він нікому непідсудний.
У православ`ї ж Предстоятель всякої Помісної Церкви підсудний Собору єпископів цієї Церкви. Наприклад, за статутом Руської Православної Церкви право суду над Патріархом Московським і всієї Русі належить Архієрейському Собору. Так що жоден Патріарх не може мати абсолютної влади не тільки у Вселенській Церкві, але навіть у межах своєї власної Помісної Церкви.
Відмінність третя: безпомилкове учительство
З точки зору Католицької Церкви папа володіє безпомилковістю в питаннях віри і моралі. Це означає, що в тому випадку, коли папа, звертаючись до всієї Католицької Церкви, наказує як загальнообов`язкове будь-яке вчення відносно віри і моральності, він не може помилитися. Таким чином, папа сам по собі, а не за згодою Церкви може проголошувати нові догмати.
У Православній Церкві жоден Патріарх, ні за яких обставин, не володіє подібною «безпомилковістю». На Православному Сході зберігачем віровчення завжди вважалися Вселенські Собори. Саме на Вселенських Соборах формулювалися догмати, обов`язкові для всіх членів Церкви.
Для католиків же Вселенським є тільки той Собор, який скликаний папою. Якщо Собор не був санкціонований папою, то папа, принаймні, повинен затвердити його рішення. В іншому випадку собор вважається незаконним. Таким чином, в католицькій традиції Вселенські Собори фактично підпорядковані папській влади.
Відмінність четверта: світська влада
Папа є не тільки главою Католицької Церкви, але й главою суверенного міста-держави Ватикан. Ця держава знаходиться в центрі Риму і охоплює площу в 44 гектари. На цій території розташований храмово-палацовий комплекс, домінантою якого є собор святого Петра. Саме тут знаходиться офіційна резиденція папи, а також центральні установи Католицької Церкви.
Ватикан - це крихітна держава, на території якої постійно проживає менше тисячі чоловік. Але все ж вона дає папі особливий статус. З точки зору міжнародного права він є абсолютним монархом Ватикану і має своїх дипломатичних представників по всьому світові. Все це дозволяє захищати інтереси Католицької Церкви політичними методами.
Хоча в історії Православної Церкви бували випадки суміщення світської і духовної влади (наприклад, більше 300 років Чорногорські митрополити одночасно були і князями Чорногорії), все ж це були лише поодинокі винятки. Сьогодні Православні Патріархи не мають політичної влади. Більш того, Православна Церква вважає для себе принципово неприпустимим брати участь у політичному процесі або боротися за отримання політичної влади.
Можна було б назвати й інші, менш важливі, відмінності між папою і православними Патріархами, але і сказаного досить, щоб зрозуміти, що папа має в Католицькій Церкві абсолютно особливий статус. Православний погляд на церковний устрій принципово відрізняється від католицького. На православному Сході соборне начало завжди височіло над одноосібним правлінням. З точки ж зору католиків над Церквою стоїть папа.