День Хрещення Русі – свято минулого, майбутнього й сьогодення

Як відомо, початок християнства на Русі поклав сам апостол Андрій Первозванний, який поставив хрест на Київських горах.

Як відомо, початок християнства на Русі поклав сам апостол Андрій Первозванний, який поставив хрест на Київських горах.

13 грудня Православна Церква святкує день пам`яті святого апостола, з вуст якого на зорі християнської ери наші предки-язичники вперше почули Євангеліє.

Існує переказ про те, що апостол благословив слов`ян і передбачив поширення православ`я на Русі: «Бачите ви гори сі? Так от, на сих горах возсіяє благодать Божа, і буде город великий, і церков багато воздвигне Бог».

Напевно, мало пройти майже 1000 років, аби інша епохальна подія в християнському світі – Хрещення Русі – відкрило шлях до проосвіти слов`янських народів. 988 рокуі на берегах Дніпра біля стін Києва відбулася подія, історичну значимість якої для всього слов`янського світу годі переоцінити й у наші дні.

Саме тут, у момент першого Хрещення нашого народу князем Володимиром, народилася східнослов`янська православна цивілізація. І саме Київ став містом-основоположником історичної, культурної, моральної й духовної епохи в житті всіх слов`янських народів, центром християнства, центром духовного збагачення.

Довідка УНІАН. Згідно з «Повістю минулих літ», 988 року Київський князь Володимир Святославич під час Хрещення народу  промовив таку молитву: Боже великий, що сотворив небо і землю! Поглянь на новії люди свої! Дай же їм, Господи, узнати Тебе, істинного Бога, як ото узнали землі християнськії, і утверди в них віру правдиву і незмінную. А мені поможи, Господи, проти врага-диявола, щоб, надіючись на Тебе і на твою силу, одолів я підступи його!

Рок-музикант, керівник міжнародної громадської організації «День Хрещення Русі» Олег Карамазов:

«ІДЕЯ ЗАРОДЖЕННЯ ТРАДИЦІЇ ЩОРІЧНОГО СВЯТКУВАННЯ ДНЯ ХРЕЩЕННЯ РУСІ ВИНИКЛА В КИЄВІ – У ГОЛОСІЇВСЬКІЙ ПУСТИНІ»

Якось улітку 2006 року я заїхав у Свято-Покровський монастир Голосіївська пустинь. Багато з людей і тоді, і зараз приїжджають у цю обитель, аби помолитися матушці Аліпії і святому Олексію Голосіївському. Несподівано на мобільний мені зателефонував намісник монастиря – архімандрит Ісаакій і поцікавився, де я зараз. Я сказав, що саме у його монастирі, але дуже поспішаю. Він попросив зайти. Ми випили чаю, і я став квапитися, посилаючись на те, що сьогодні багато справ і вже треба бігти. Уже коло дверей батюшка сказав: «…сьогодні 14 серпня і я вітаю Вас зі святом Хрещення Русі…». Я здивувався: «А що, сьогодні цей день?» Він каже: «Так!». «А як Ви святкуєте, як святкує Церква?» – запитав я. Він сказав, що ніяк. У церковному календарі навіть не було відповідної дати. Але у Житіях Святих, згідно з «Літописом…» Димитрія Ростовського, є дані про те, що за старих часів це свято згадували 14 серпня (за новим стилем).

Я розповів отцю Ісаакію, що навесні цього року ми разом із моїми друзями й колегами з російських і українських рок-груп зустрічалися з митрополитом Смоленським і Калініградським Кирилом і з богословами. На зустрічі ми вели мову про сучасну культуру, про молодь, про те, що багато хто відірваний від Церкви через незнання, про ту велику духовну, культурну й історичну спадщину, яка є в нашого народу. Також обговорювали можливості взаємодії Церкви й нас, людей світських, які, як і багато інших – молодих і більш старших – рано чи пізно ставлять перед собою запитанням: «... хто ми тут на Землі, навіщо ми тут і з чим ми звідси підемо?»

І тоді в Голосієві ми з батюшкою вирішили: навіщо щось придумувати, коли є така важлива дата великої події, події, що визначила шлях і долю народу, цілої цивілізації й до того ж дата, про яку наші сучасники забули – святкування  Дня Хрещення Русі. Нашу ідею ми виклали Предстоятелю Української Православної Церкви Блаженнішому Митрополиту Володимиру й митрополиту Смоленському і Калінінградському Кирилу. Від них дістали благословення на труди, і вже 2006 року з  друзями й однодумцями ми об`єдналися в міжнародну громадську організацію «День Хрещення Русі». Мету поставили перед собою просту – створити традицію щорічного святкування Дня Хрещення Русі в Україні, Росії й Білорусі. Починаючи з 2007 року, ми щорічно організовуємо й проводимо святкування цієї великої й дивовижної події, справді найпершої в усіх значеннях і в історії нашої Батьківщини.

26 липня 2012 року Предстоятель УПЦ Митрополит Володимир благословив нашу організацію на труди з підготовки святкувань 1025-ліття Хрещення Русі. 31 жовтня 2012 року Патріарх Московський і всієї Русі Кирил благословив на збір ініціатив і створення міжнародного оргкомітету з  підготовки до святкування

Очікується, що наступного року торжества пройдуть від Камчатки до Ужгорода, по всій території історичної Русі. Робота над програмою святкових заходів 2013 року вже розпочалася. І цього разу її складе сам народ – збір ініціатив щодо заходів святкування  триває за адресою: info@dkr.kiev.ua Певен, що святкування 1025-ліття Хрещення Русі буде однією із найбільш масштабних подій у житті України, Росії й Білорусі – у житті нашого народу.

ІСТОРІЯ ВІДРОДЖЕННЯ СВЯТКУВАННЯ ДНЯ ХРЕЩЕННЯ РУСІ В НАШІ ДНІ

Довідка УНІАН. 2006 року було створено міжнародну громадську організацію «День Хрещення Русі» з метою покласти початок традиції щорічного  святкування Дня Хрещення Русі. Організацію створили представники творчої й наукової інтелігенції, підприємці, студенти.

14 серпня 2007 року зусиллями членів організації було організовано хресну ходу у Києві й концерт на Співочому полі біля стін Лаври, який зібрав близько 100 тис. чоловік. Того ж року за «Літописом…» святого Димитрія Ростовського був створений анімаційний 20-серійний фільм про історію київського хрещення, який транслюється на телеканалах України, Росії, Білорусі. 

2008 року, у рік 1020-ліття Хрещення Русі, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Володимира, члени МГО «День Хрещення Русі»  організували хресну ходу по 44 єпархіях УПЦ і провели концертний тур по 23 обласних центрах України за участю музикантів, представників науки й духівництва.

У Києві торжества вшанували своєю присутністю Патріарх Московський Олексій ІІ та багато ієрархів Православної Церкви. 2010 року святкування Дня Хрещення Русі пройшло під егідою 65-ліття Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

У 2011 і 2012 році, заручившись благословенням Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, співробітники МГО «День Хрещення Русі» організували урочистості одночасно у Києві, Москві й Мінську. В Україні День Хрещення Русі став державним святом з 2008 року. У Росії відзначається на державному рівні з 2010 року.

Настоятель храму преподобного Агапіта Печерського (м. Київ) Андрій Ткачов:

«СВЯТО ХРЕЩЕННЯ РУСІ МОЖЕ В МАЙБУТНЬОМУ СТАТИ ОДНИМ ІЗ ГОЛОВНИХ І, ЯК БАЧИМО СЬОГОДНІ, – ВСЕНАРОДНИМ»

Проповіді апостола Андрія Первозванного, яку він один раз тут виголосив, було не досить для того, щоб наш народ раз і назавжди став християнським. Ми не можемо сказати, що якщо апостол Андрій до нас приходив, а князь Володимир нас охрестив, то тепер ми на віки – християни. Ні. Подію київського народного Хрещення, силу проповіді апостольської потрібно оновлювати у кожному поколінні. Мета цього святкування не тільки згадувати велике минуле, а обновитися теперішнім, щоб з Божою поміччю творити майбутнє. Минуле, майбутнє й сьогодення розділені лише умовно. Для Бога 1000 років як один день і один день як 1000 років. Сьогодні ми сприймаємо Хрещення Володимира й апостольську проповідь Андрія як завіт і як посилання. Ми самі починаємо трудитися услід за ними для того, щоб обновитися духом і розпочати життя в Бозі. З розряду переказів глибокої давнини це все можна й треба перевести у категорію живих і сучасних подій. На мій погляд, у цьому головне значеннєве наповнення всіх історичних дат і подій, які ми святкуємо. У міру повернення до Церкви й усвідомлення себе християнами, у міру появи в нас почуття вдячності, внутрішнього переживання й розуміння, свято Дня Хрещення Русі може в майбутньому для нас стати одним із головних і, як ми бачимо вже сьогодні, – святом всенародним.

900-ЛІТТЯ І 1000-ЛІТТЯ ХРЕЩЕННЯ РУСІ: ЯК ЦЕ БУЛО

Перше широке народне святкування Дня Хрещення Русі пройшло 1888 року. Ідея святкування 900-ліття хрещення руського народу належала київському митрополиту Платону. Він подав Святішому Синоду відповідний проект щодо святкування ще 1886 року. Але постанова Синоду відбулася тільки в лютому 1888-го, і з цього часу розпочалися посилені приготування.

Ідею митрополита Платона з 1886 року активно підтримала Київська міська дума й особливо Санкт-Петербурзьке благодійне товариство, що його очолював міністр внутрішніх справ початку царювання Олександра III Микола Павлович Ігнатьєв. Це товариство домоглося, щоб святкування було не тільки київським, але й всеросійським.

Збереглися свідчення того святкування: «Місто було розцвічено прапорами й гірляндами із золотим ініціалом рівноапостольного князя Володимира. Як і було заплановано, урочистій хресній ході передувала святкова служба в Софійському соборі. Після літургії процесія з іконами й корогвами, прапорами й цеховими знаками рушила під дзвін Софійського собору до пам`ятника святому князю Володимиру. Після цього хресна хода продовжила свій рух і зупинилася біля приготовленої на березі Дніпра купелі. На цей час тисячі людей уже стояли коло місця водоосвячення. Вони заполонили всі площі, вершини міських пагорбів і дахів будинків, а на Дніпрі скупчилося безліч суден, у тому числі 20 великих пароплавів, наповнених публікою». На фото тих років можна бачити оркестри, учнів духовних і світських навчальних закладів, силу-силенну людей, що святкують, пароплави з киянами і прочанами, що стоять на Дніпрі біля Володимирської гірки. Війська київського гарнізону вишикувалися уздовж усього шляху хресної ходу й потім пройшли урочистим маршем, перетворюючи ходу на парад.

Святкування 900-ліття київського Хрещення Русі пройшло в Києві, Санкт-Петербурзі, Москві й інших містах. Святкування 1000-ліття Хрещення Русі, яке випало на часи Радянського Союзу, перевернуло свідомість мільйонів людей. У ювілейний рік 1000-ліття Хрещення Русі радянський уряд повернув Православній Церкві Свято-Данилів монастир, Дальні печери Києво-Печерської лаври, Введенську Оптину пустинь, Толзький монастир, що означало відродження чернецтва. У Церкву з музеїв і державних сховищ повернулися: частина Хреста Господнього, десниця апостола Андрія Первозванного, глава святителя Іоанна Златоуста, частки мощів святого рівноапостольного князя Володимира, святого благовірного князя Олександра Невського.

Марія Проскура, УНІАН