Як відомо, початок християнства на Русі поклав сам апостол Андрій Первозванний, який поставив хрест на Київських горах.
13 грудня Православна Церква святкує день пам`яті святого апостола, з вуст якого на зорі християнської ери наші предки-язичники вперше почули Євангеліє.
Існує переказ про те, що апостол благословив слов`ян і передбачив поширення православ`я на Русі: «Бачите ви гори сі? Так от, на сих горах возсіяє благодать Божа, і буде город великий, і церков багато воздвигне Бог».
Напевно, мало пройти майже 1000 років, аби інша епохальна подія в християнському світі – Хрещення Русі – відкрило шлях до проосвіти слов`янських народів. 988 рокуі на берегах Дніпра біля стін Києва відбулася подія, історичну значимість якої для всього слов`янського світу годі переоцінити й у наші дні.
Саме тут, у момент першого Хрещення нашого народу князем Володимиром, народилася східнослов`янська православна цивілізація. І саме Київ став містом-основоположником історичної, культурної, моральної й духовної епохи в житті всіх слов`янських народів, центром християнства, центром духовного збагачення.
Довідка УНІАН. Згідно з «Повістю минулих літ», 988 року Київський князь Володимир Святославич під час Хрещення народу промовив таку молитву: Боже великий, що сотворив небо і землю! Поглянь на новії люди свої! Дай же їм, Господи, узнати Тебе, істинного Бога, як ото узнали землі християнськії, і утверди в них віру правдиву і незмінную. А мені поможи, Господи, проти врага-диявола, щоб, надіючись на Тебе і на твою силу, одолів я підступи його!
Рок-музикант, керівник міжнародної громадської організації «День Хрещення Русі» Олег Карамазов:
«ІДЕЯ ЗАРОДЖЕННЯ ТРАДИЦІЇ ЩОРІЧНОГО СВЯТКУВАННЯ ДНЯ ХРЕЩЕННЯ РУСІ ВИНИКЛА В КИЄВІ – У ГОЛОСІЇВСЬКІЙ ПУСТИНІ»
Якось улітку 2006 року я заїхав у Свято-Покровський монастир Голосіївська пустинь. Багато з людей і тоді, і зараз приїжджають у цю обитель, аби помолитися матушці Аліпії і святому Олексію Голосіївському. Несподівано на мобільний мені зателефонував намісник монастиря – архімандрит Ісаакій і поцікавився, де я зараз. Я сказав, що саме у його монастирі, але дуже поспішаю. Він попросив зайти. Ми випили чаю, і я став квапитися, посилаючись на те, що сьогодні багато справ і вже треба бігти. Уже коло дверей батюшка сказав: «…сьогодні 14 серпня і я вітаю Вас зі святом Хрещення Русі…». Я здивувався: «А що, сьогодні цей день?» Він каже: «Так!». «А як Ви святкуєте, як святкує Церква?» – запитав я. Він сказав, що ніяк. У церковному календарі навіть не було відповідної дати. Але у Житіях Святих, згідно з «Літописом…» Димитрія Ростовського, є дані про те, що за старих часів це свято згадували 14 серпня (за новим стилем).
Я розповів отцю Ісаакію, що навесні цього року ми разом із моїми друзями й колегами з російських і українських рок-груп зустрічалися з митрополитом Смоленським і Калініградським Кирилом і з богословами. На зустрічі ми вели мову про сучасну культуру, про молодь, про те, що багато хто відірваний від Церкви через незнання, про ту велику духовну, культурну й історичну спадщину, яка є в нашого народу. Також обговорювали можливості взаємодії Церкви й нас, людей світських, які, як і багато інших – молодих і більш старших – рано чи пізно ставлять перед собою запитанням: «... хто ми тут на Землі, навіщо ми тут і з чим ми звідси підемо?»
І тоді в Голосієві ми з батюшкою вирішили: навіщо щось придумувати, коли є така важлива дата великої події, події, що визначила шлях і долю народу, цілої цивілізації й до того ж дата, про яку наші сучасники забули – святкування Дня Хрещення Русі. Нашу ідею ми виклали Предстоятелю Української Православної Церкви Блаженнішому Митрополиту Володимиру й митрополиту Смоленському і Калінінградському Кирилу. Від них дістали благословення на труди, і вже 2006 року з друзями й однодумцями ми об`єдналися в міжнародну громадську організацію «День Хрещення Русі». Мету поставили перед собою просту – створити традицію щорічного святкування Дня Хрещення Русі в Україні, Росії й Білорусі. Починаючи з 2007 року, ми щорічно організовуємо й проводимо святкування цієї великої й дивовижної події, справді найпершої в усіх значеннях і в історії нашої Батьківщини.
26 липня 2012 року Предстоятель УПЦ Митрополит Володимир благословив нашу організацію на труди з підготовки святкувань 1025-ліття Хрещення Русі. 31 жовтня 2012 року Патріарх Московський і всієї Русі Кирил благословив на збір ініціатив і створення міжнародного оргкомітету з підготовки до святкування.
Очікується, що наступного року торжества пройдуть від Камчатки до Ужгорода, по всій території історичної Русі. Робота над програмою святкових заходів 2013 року вже розпочалася. І цього разу її складе сам народ – збір ініціатив щодо заходів святкування триває за адресою: info@dkr.kiev.ua Певен, що святкування 1025-ліття Хрещення Русі буде однією із найбільш масштабних подій у житті України, Росії й Білорусі – у житті нашого народу.
ІСТОРІЯ ВІДРОДЖЕННЯ СВЯТКУВАННЯ ДНЯ ХРЕЩЕННЯ РУСІ В НАШІ ДНІ
Довідка УНІАН. 2006 року було створено міжнародну громадську організацію «День Хрещення Русі» з метою покласти початок традиції щорічного святкування Дня Хрещення Русі. Організацію створили представники творчої й наукової інтелігенції, підприємці, студенти.
14 серпня 2007 року зусиллями членів організації було організовано хресну ходу у Києві й концерт на Співочому полі біля стін Лаври, який зібрав близько 100 тис. чоловік. Того ж року за «Літописом…» святого Димитрія Ростовського був створений анімаційний 20-серійний фільм про історію київського хрещення, який транслюється на телеканалах України, Росії, Білорусі.
2008 року, у рік 1020-ліття Хрещення Русі, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Володимира, члени МГО «День Хрещення Русі» організували хресну ходу по 44 єпархіях УПЦ і провели концертний тур по 23 обласних центрах України за участю музикантів, представників науки й духівництва.
У Києві торжества вшанували своєю присутністю Патріарх Московський Олексій ІІ та багато ієрархів Православної Церкви. 2010 року святкування Дня Хрещення Русі пройшло під егідою 65-ліття Перемоги у Великій Вітчизняній війні.
У 2011 і 2012 році, заручившись благословенням Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, співробітники МГО «День Хрещення Русі» організували урочистості одночасно у Києві, Москві й Мінську. В Україні День Хрещення Русі став державним святом з 2008 року. У Росії відзначається на державному рівні з 2010 року.
Настоятель храму преподобного Агапіта Печерського (м. Київ) Андрій Ткачов:
«СВЯТО ХРЕЩЕННЯ РУСІ МОЖЕ В МАЙБУТНЬОМУ СТАТИ ОДНИМ ІЗ ГОЛОВНИХ І, ЯК БАЧИМО СЬОГОДНІ, – ВСЕНАРОДНИМ»
Проповіді апостола Андрія Первозванного, яку він один раз тут виголосив, було не досить для того, щоб наш народ раз і назавжди став християнським. Ми не можемо сказати, що якщо апостол Андрій до нас приходив, а князь Володимир нас охрестив, то тепер ми на віки – християни. Ні. Подію київського народного Хрещення, силу проповіді апостольської потрібно оновлювати у кожному поколінні. Мета цього святкування не тільки згадувати велике минуле, а обновитися теперішнім, щоб з Божою поміччю творити майбутнє. Минуле, майбутнє й сьогодення розділені лише умовно. Для Бога 1000 років як один день і один день як 1000 років. Сьогодні ми сприймаємо Хрещення Володимира й апостольську проповідь Андрія як завіт і як посилання. Ми самі починаємо трудитися услід за ними для того, щоб обновитися духом і розпочати життя в Бозі. З розряду переказів глибокої давнини це все можна й треба перевести у категорію живих і сучасних подій. На мій погляд, у цьому головне значеннєве наповнення всіх історичних дат і подій, які ми святкуємо. У міру повернення до Церкви й усвідомлення себе християнами, у міру появи в нас почуття вдячності, внутрішнього переживання й розуміння, свято Дня Хрещення Русі може в майбутньому для нас стати одним із головних і, як ми бачимо вже сьогодні, – святом всенародним.
900-ЛІТТЯ І 1000-ЛІТТЯ ХРЕЩЕННЯ РУСІ: ЯК ЦЕ БУЛО
Перше широке народне святкування Дня Хрещення Русі пройшло 1888 року. Ідея святкування 900-ліття хрещення руського народу належала київському митрополиту Платону. Він подав Святішому Синоду відповідний проект щодо святкування ще 1886 року. Але постанова Синоду відбулася тільки в лютому 1888-го, і з цього часу розпочалися посилені приготування.
Ідею митрополита Платона з 1886 року активно підтримала Київська міська дума й особливо Санкт-Петербурзьке благодійне товариство, що його очолював міністр внутрішніх справ початку царювання Олександра III Микола Павлович Ігнатьєв. Це товариство домоглося, щоб святкування було не тільки київським, але й всеросійським.
Збереглися свідчення того святкування: «Місто було розцвічено прапорами й гірляндами із золотим ініціалом рівноапостольного князя Володимира. Як і було заплановано, урочистій хресній ході передувала святкова служба в Софійському соборі. Після літургії процесія з іконами й корогвами, прапорами й цеховими знаками рушила під дзвін Софійського собору до пам`ятника святому князю Володимиру. Після цього хресна хода продовжила свій рух і зупинилася біля приготовленої на березі Дніпра купелі. На цей час тисячі людей уже стояли коло місця водоосвячення. Вони заполонили всі площі, вершини міських пагорбів і дахів будинків, а на Дніпрі скупчилося безліч суден, у тому числі 20 великих пароплавів, наповнених публікою». На фото тих років можна бачити оркестри, учнів духовних і світських навчальних закладів, силу-силенну людей, що святкують, пароплави з киянами і прочанами, що стоять на Дніпрі біля Володимирської гірки. Війська київського гарнізону вишикувалися уздовж усього шляху хресної ходу й потім пройшли урочистим маршем, перетворюючи ходу на парад.
Святкування 900-ліття київського Хрещення Русі пройшло в Києві, Санкт-Петербурзі, Москві й інших містах. Святкування 1000-ліття Хрещення Русі, яке випало на часи Радянського Союзу, перевернуло свідомість мільйонів людей. У ювілейний рік 1000-ліття Хрещення Русі радянський уряд повернув Православній Церкві Свято-Данилів монастир, Дальні печери Києво-Печерської лаври, Введенську Оптину пустинь, Толзький монастир, що означало відродження чернецтва. У Церкву з музеїв і державних сховищ повернулися: частина Хреста Господнього, десниця апостола Андрія Первозванного, глава святителя Іоанна Златоуста, частки мощів святого рівноапостольного князя Володимира, святого благовірного князя Олександра Невського.
Марія Проскура, УНІАН