Згідно з церковними канонами
5 грудня відбулася нарада намісника Києво-Печерської Лаври та директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, які обговорили виконання декоративних робіт з відновлення внутрішнього оздоблення головного храму Лаври - Успенського собору, а також проведену реконструкцію зовнішнього вигляду Трапезного храму і майбутніх робіт в його внутрішній частині.
Намісник Києво-Печерської Лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павло розповів про стан справ і роботи, які проводяться на даному етапі.
«При відновленні внутрішнього оздоблення Успенського собору, на жаль, виникли деякі труднощі, - сказав, зокрема, владика. - У першу чергу, це помилки, допущені підрядниками при реалізації проекту. Зараз доведеться змінювати кам`яні карнизи. Також виникли проблеми з розписом стін храму, який не відповідає канонічним вимогам. Є ще ряд інших питань, але ми не сумуємо і, з Божою допомогою, будемо намагатися виправити ті помилки, які були допущені ", - сказав намісник Лаври.
Про рішення, прийняті в ході наради керівництвом монастиря і музею, розповів також генеральний директор історико-культурного заповідника Любомир Михайлина: «У першу чергу, ми обговорили деякі рішення щодо інтер`єру. Будуть внесені зміни в розпис, щоб привести його у відповідність з церковними канонами. Сьогодні відповідні виконавці отримали розпорядження, і вже почалася робота. Є питання щодо вентиляції і покрівлі, і всі вони будуть планомірно вирішуватися. Ми оглянули сьогоднішній стан Успенського собору та храму на честь преподобних Антонія і Феодосія Печерських, де також будуть проводитися внутрішні роботи. Через деякий час ми знову зберемося і будемо дивитися, як виконується заплановане. Хочу зазначити, що відновлення собору зараз перебуває на завершальному етапі. Будемо намагатися якнайшвидше завершити розпис та облаштування храму. Думаю, що наступний рік стане завершальним у відтворенні Успенської церкви».
Історична довідка. «Прийду і сама бачитиме церкву і в ній хочу жити», - такими словами майже тисячу років тому в Константинополі до візантійських зодчим звернулася Цариця Небесна і повеліла майстрам відправитися в далекий Київ до преподобних Антонія і Феодосія у Печерську обитель для будівництва храму на честь Її Успіння. Вибір місця для будівництва, закладення храму і його розпис супроводжувалася дивами, свідчення про які зберіг для нас Києво-Печерський Патерик.
Багато випробувань зазнав головний храм Печерського монастиря і перший кам`яний собор Київської Русі. Це і набіги монголо-татар у 1240 році, кримських татар у 1482 році, і пожежа в монастирі 1718 року. Однак найстрашнішим виявився 1941 рік, коли святиня була підірвана. Але Милостивий Господь не залишає своїх вірних чад без розради. Вже в 1988 році на руїнах собору відбулася перша Божественна літургія, присвячена 1000-річчю хрещення Русі.
У 1998 році відбулося закладення капсули з грамотою в фундамент відновлюваного собору, а 24 серпня 2000 року відбулося урочисте освячення Успенського собору, відбудованого заново в барокових формах XVIII століття.