В Десятинному монастирі
З 7 по 19 листопада, по благословенню Блаженнішого Митрополита Володимира, в Десятинному монастирі Різдва Пресвятої Богородиці перебуватиме Почаївська ікона Божої Матері. Зустріч святині відбудеться 7 листопада о 16.00.
Щодня перед іконою будуть відбуватися молебні з читанням акафісту.
Адреса: м. Київ, вул.Володимирська, 2 (територія Національного музею історії України). Тел.: (044) -361-78-56.
Довідка УНІАН. Чудотворна Почаївська ікона Божої Матері - одна з найбільш шанованих Православною церквою, зберігається в Успенському соборі Почаївської Лаври (Тернопільська обл.). У Лаврі образ знаходиться над іконостасом центральної прибудови Успенського собору, на висоті чотирьох метрів. Віруючі можуть прикластися до нього лише після Літургії, коли священнослужителі опускають чудотворну святиню вниз на стрічках.
Згідно з переказом, оригінал ікони ніколи не повинен покидати меж обителі. У поїздках і хресних ходах за межами Почаївської Лаври бере участь чудотворна копія ікони, яка датується тим же часом, що і оригінал.
Завдяки молитвам перед цією православною святинею відбуваються чудеса, пояснення яким не можуть дати ні медики і ні учені - хворі отримують зцілення невиліковних хвороб. Також перед Почаївською іконою моляться про звільнення з полону, про напоумлення грішників, про дарування сім`ї і дітей.
Ікона написана олією у візантійському стилі на дошці з липи. Вона зображує Матір Божу до пояса з Ісусом на правій руці. Також на іконі зображені святі: пророк Ілля, мученик Міна, першомученик Стефан, преподобний Авраамій. Знизу - святі жінки: Параскева, Катерина, Ірина-діва.
У 1597 році монастирю ікону подарувала багата вдова Анна Гойська, яка володіла Почаєвом в другій половині XVI століття. Свого часу на знак вдячності за сердечний прийом цю ікону Анні подарував грецький митрополит Неофіт. А.Гойська просила Пречисту про зцілення сліпого від народження брата Філіпа. І сталося диво - він прозрів. Після такого дива А.Гойська з хресною ходою перенесла її на Почаївську гору для спільного поклоніння і щедро наділила монастир землями.
У 1866 році для чудотворної ікони була виготовлена риза із золота. Для прикрас використані коштовні камені.