В УНІАН 19 квітня відбулася прес-конференція з нагоди виходу першого номера українського «Фоми».
В УНІАН 19 квітня відбулася прес-конференція з нагоди виходу першого номера журналу «Фома в Украине».
ПРО ЩО МИ ХОЧЕМО ГОВОРИТИ?
З чим наш журнал приходить до читача, про що ми хочемо говорити? Свого часу ми взяли для себе девіз: показати красу Православ`я. Ми не збиралися ні з ким боротися, не збиралися нікого переконувати. Ми - це невелика група друзів, які знайшли віру в середині 90-х років.
ГРІШНИК - ЦЕ ЛЮДИНА, ЯКА НЕ ВЛУЧАЄ В ЦІЛЬ
Причому ми себе від тих, хто сумнівається не відділяємо. Тому що людина, яка ні в чому не сумнівається, напевно, вже не зовсім жива людина. Тобто, це, перш за все, розмова особиста. Ми говоримо, що «Фома» - це журнал, звернений не до аудиторії, а до читача, до кожної конкретної людини. Але при цьому, це ще розмова про те, як віра змінює людину, як вона змінює світ навколо. Тому що дуже багато чого в культурі, що нам здається звичним, ми не пов`язуємо з християнством, насправді, стало можливим завдяки саме тому, що християнство з`явилося в історії людства. Християнство - це звістка про справжню свободу, яка тільки людині доступна.
Ми, християни, вважаємо, що людину поневолює гріх. А що таке гріх? Це слово, яке теж важковловиме в сучасному світі. Багато проти нього повстають: «Чому вважають, що ми грішники?»
Якщо перекласти з грецької, то один з можливих перекладів слова «гріх» - це "промах". Тобто грішник - це людина, яка не влучає в ціль. І ось християнство - це можливість, вибачте за таке стилістичне зниження, стати влучним стрільцем. Це можливість влучити в ціль, в ціль реалізації людини, в ціль того, щоб людина стала справді, по-справжньому вільною.
ХРИСТИЯНСТВО ПІДНІМАЄ ЛЮДИНУ З КОЛІН
Нещодавно, в інтерв`ю одному з телеканалів, святійший Патріарх Кирил сказав, що християнство піднімає людину з колін. Є такий стереотип, що в Церкві ставлять на коліна. Дійсно, заходимо, дивимося: ось люди стоять на колінах. Але насправді, на коліна людину ставить гріх - залежність від якихось своїх пристрастей. Від того, що людина не може позбутися. Від уявлень, що є справжні цінності, і від помилкових уявлень. А от віра і християнство - піднімають людину з колін.
І ось сьогодні, у ці світлі Великодні дні, ми якраз і говоримо про те, що це звільнення можливе. І підтвердженням цього є те, що в Православній Церкві від Великодня і до Трійці не проводиться уклінних молитов у храмах. Це символ того, що Христос звільнив людину, Він переміг гріх, смерть і все те, до чого гріх призводить.
... Україна - це моя батьківщина, мої батьки і родичі живуть тут, і я з одного дому приїхав в інший дім, і дуже сподіваюся, що мій перший дім - він так само радісно прийме «Фому», як колись прийняв другий.
Зустрічайте «Фому» в Україні!
РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ АПОСТОЛЬСЬКА ПОДОРОЖ ЖУРНАЛУ ПО УКРАЇНІ
Дуже символічно, що "Фома" приходить в Україну саме напередодні Фоминої неділі: цієї неділі Церква згадуватиме апостола Фому (Фомина неділя, Антипасха - християнське свято, яке відзначають наступної неділі після Пасхи - УНІАН). Ми маємо якраз апостольське служіння журналу «Фома». І нам дуже приємно, що починається апостольська подорож журналу Україною. Журнал отримав благословення предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого митрополита Володимира і внесений в список ЗМІ, рекомендованих для розповсюдження в УПЦ. Таким чином, наш список поповнився спільним міжнародним проектом. Ми раді, що завдяки «Фомі» і наші видання, такі як «Отрок», «Самаритянка», «Шишкин лес», «Радость моя» - до них теж буде прикуто увагу. І сподіваємося на співпрацю редакції «Фома в Украине» з виданнями, котрі виходять в УПЦ.
Водночас хочу сказати, що наш відділ майже не займався виходом журналу «Фома в Украине», ми повинні подякувати ту ініціативну групу - українців, вірних нашої Церкви, які побажали створити цей проект, про який ми давно мріяли. Багато хто знає, що я давно казав: «Ось якби був журнал «Фома в Україні ... » І ця мрія здійснилася, і ми вітає« Фому в Украине», і сподіваємося, що це буде продовження тієї багаторічної історії: це буде справжнє спілкування, це будуть глибокі тексти, актуалізовані для нас, для України.
ЖУРНАЛ "ФОМА" – ЄВАНГЕЛЬСЬКИЙ ЗА СВОЇМ ДУХОМ
Розкажу про історію появи цього проекту. Коли ми познайомилися з Володимиром Романовичем, вже тоді чітко усвідомили необхідність того, щоб в Україні був такий журнал. Ми відчуваємо дефіцит певного спілкування, ми відчуваємо дефіцит певного чтива, яке дає альтернативу, можливість інакше поглянути на речі. Відчуваємо відсутність журналів, які можна взяти в руки, перегорнути, прочитати, повернутися до них ще раз, знайти для себе щось нове. З часом ми дізналися, що є група ініціативних людей, яка хоче, щоб в Україні був цей журнал.
Я дуже радий тому, що наші життєві шляхи перетнулися, і ми змогли сьогодні презентувати цей красивий журнал. Це журнал з дуже серйозним освітнім і змістовим цензом. Тут немає прохідних статей, тут немає випадкових авторів. Тут кращі православні публіцисти всього пострадянського простору. Тим не менш, є така особливість, ми всі є заручниками стереотипів певної епохи, коли такий журнал є чимось, що не відповідає законам світського суспільства.
У редакції багато світських людей, які допомагають, які щиро переживають за цей журнал, є його авторами. Журнал чітко структурований, він має зрозумілий зміст. Це журнал, в якому православні автори зрозумілою і доступною мовою говорять про красу православ`я, не лише про віру, а і про культуру, про музику, про суспільні проблеми. Він відповідає на запитання, які цікавлять багатьох.
У цьому журналі немає конфлікту, немає політики, немає звичних нам тем, які роз`єднують людей. Це журнал Євангельський за своїм духом. Це журнал не тільки для православних віруючих, а й для тих, хто сумнівається - в широкому сенсі цього слова, Звичайно, в основному, для людей, які хочуть вірити, що щиро до цього ставляться, в силу обставин мають сумніви або не мають душевних сил, для того , щоб змінити своє життя, стати краще, почати робити більше добрих справ, по-іншому ставитися до людей, сильніше любити інших, часто - всупереч. Це журнал для українського читача.
Журнал «Фома в Украине» уже сьогодні став більше, ніж проектом. Слідом за російським «Фомою» ми зробили рубрику, яка називається «У вас буде дитина», і разом з порталом «Сирітству - ні!" розповідаємо про дітей, які можуть бути усиновлені. Ми розповідаємо про те, що необхідно по-іншому ставиться до цієї проблеми, необхідно звертати на неї увагу. Уже сьогодні є люди, яких ми називаємо «друзі Фоми», вони допомагають безплатно поширювати журнал в лікарнях, у міських бібліотеках, у в`язницях, там, де люди обмежені в засобах, перебувають у складній життєвій ситуації, потребують співрозмовника, який може дати їм пораду. Тому я сьогодні сміливо можу сказати, що цей проект об`єднує людей, що у цього проекту багато однодумців. Я хочу щиро побажати добра, процвітання, і подякувати всім за підтримку цього проекту.
Володимир Легойда: Є причини, пов`язані з технікою передплати. Не так просто привозити, поширювати, все це вимагає додаткових зусиль. Є закон журналістики: читач повинен бачити в журналі себе, тоді він більш охоче відгукується. Звичайно, ми говоримо про такі проблеми, що не важливо, де людина живе - в Донецьку чи в Калузі. Але є теми, пов`язані з особливостями культури...
Коли ми обговорюємо обкладинку, то припускаємо, що там повинно бути обличчя, зрозуміле читачеві. І не завжди обличчя з обкладинки російської версії журналу буде правильним для української.
«Фому» іноді порівнюють з глянцем. Насправді, ми використовуємо тільки один глянцевий хід: публікуємо інтерв`ю відомих людей, в яких вони говорять про свій шлях до віри. І це для більшості читачів несподівано.
У світі глянцю, де всі кричать: «А як ви прийшли до першої дружини?», «А як ви усиновили восьму дитину?», «А що ви думаєте про горілку? ..». І раптом такий тихий голос: «А що ви думаєте про віру?», «А як ви прийшли до Бога». І це абсолютно несподівана річ, і запрошення до розмови про головне.
Чому зірки? Тому що люди, яких ми бачимо з екранів телевізорів, вони сприймаються людиною як родичі - вони всі нам знайомі. І коли ці родичі починають говорити, може бути щось, чого ти не чекаєш - це дуже важливо. І мені здається, що в журналі повинні бути особи зрозумілі і близькі людям, які живуть тут.
Антон Нікітін: Тут багато публікацій українських авторів, які пишуть про те, що близьке і зрозуміле нашому читачеві. Обличчя з обкладинки першого журналу - це білорус Гостюхін, серб Кустуріца, росіянин Дюжев... Автори не мають прописки, і це не важливо - це люди загальні по духу і по ідеї. У російській версії журналу «Фома» часто друкувалися наші автори. В українській версії їх буде більше.
Володимир Легойда: Для нас ніколи журнал не був просто інформаційним або просвітницьким проектом. Ми завжди хотіли, щоб з`явився місток між словом і ділом: між розповідями про віру - і конкретними справами. І ось ця рубрика «У вас буде дитина», у співпраці з проектом «Сирітству - ні!» - це один з кроків. Є в журналі путівник, в якому розповідається, кому потрібна допомога. І звичайно, логічніше і правильніше для українського читача, щоб це були люди, які живуть тут, і яким допомога потрібна тут і зараз.
З ЧОГО ПОТРІБНО ПОЧАТИ «ФОМЕ В УКРАИНЕ»?
Володимир Легойда: «Фома в Украине» вже розпочався, і в мене є відчуття, що перший млинець не вийшов грудкою. Ми з трепетом чекаємо перших відгуків і критики. Критика говорить про те, чого на сторінках журналу не вистачає.
Що стосується розвитку проекту, ми віримо і сподіваємося, що «Фома в Украине» відбудеться як культурне явище. Я б бачив два шляхи розвитку: перший - це мультимедійний - продукт, який даватиме більше можливостей, другий - це проекти-супутники. У нас є дитяча серія, яка користується великим попитом: «Настя и Никита» - це книги, які виходять в форматі журналу, орієнтовані на дітей. Дефіцит дитячої літератури - це серйозна проблема сьогодення.
Антон Нікітін: Вже зараз, на етапі свого запуску, «Фома в Украине» є більше, ніж журнал. Перше, з чого хотілось би почати, коли ми станемо на ноги, щоб цей проект заговорив українською мовою. Надалі - випускати книги, робити радіопроекти. Є досвід створення телевізійних програм, круглих столів. Там, де є зміст, де є однодумці, є про що говорити, і що робити разом. І я вірю, що цей проект буде помітним не просто як журнал.
ЧИ БУДУТЬ РОЗКРИВАТИСЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ВЕРСІЇ ЖУРНАЛУ «ФОМА» ГОСТРІ ПИТАННЯ ПРО ЖИТТЯ ЦЕРКВИ?
Володимир Легойда: Журнал «Фома» - завжди був розмовою на чистоту. Ми ніколи зі своїм читачем не грали в піддавки, не намагалися агітувати, і завжди давали можливість висловитися, при цьому у нас було кілька табу: ми не боролися з сектами - тому що неможливо бути морем - писати про все... Як нам сказав один священик: «Будьте просто хвилею. Ви океаном все одно не станете». У всякого проекту є обличчя, наш девіз - показати красу Православ`я. Ми не уникали полеміки, але наша розмова на чистоту була завжди про найголовніше. Ми за розмову по суті, і готові тримати відповідь за кожне сказане слово. Кому цікава мишача метушня - нехай вони в ній возяться.
ДЕ МОЖНА БУДЕ ПРИДБАТИ ЖУРНАЛ?
Антон Нікітін: Журнал присутній у церковній мережі, в єпархіях УПЦ, а також у світській мережі - це кіоски «Союздрук», і в мережі «Твоя преса».
Довідка УНІАН. «Фома в Украине» - самостійний проект, який втілює ідеї журналу «Фома» - популярного православного видання для широкої аудиторії на пострадянському просторі. Журнал «Фома» - щомісячне культурно-просвітницьке та інформаційно-аналітичне видання. Його основна тематика: розповіді про християнство і його роль в культурному і громадському житті.
З квітня журнал «Фома в Украине» - доступний українському читачеві.
Видання благословили Предстоятель РПЦ патріарх Московський і всієї Русі Кирил та Предстоятель УПЦ митрополит Володимир.
Підготувала Анна Горпинченко, УНІАН