Прийняли смерть за віру в Христа
У 313 році святий Костянтин Великий видав указ, згідно з яким християнам дозволялася свобода віросповідання, вони зрівнювалися в правах з язичниками. Але його співправитель Лікіній був переконаним язичником і у своїй частині імперії вирішив викорінити християнство, яке там значно поширилося. Лікіній готувався до війни проти Костянтина і, боячись зради, вирішив очистити від християн своє військо.
У той час у вірменському місті Севастії служила дружина з сорока каппадокійців, хоробрих воїнів, які були християнами. Язичники запропонував їм відректися від Христа і тим здобути собі честь і розташування самого імператора. Почувши відмову, їх стратили. Тіла святих були спалені на багатті, а обвуглені кістки кинуті у воду, щоб християни не зібрали їх.
Через три дні мученики з`явилися уві сні блаженному Петру, єпископу Севастійського, та наказали йому поховати їх останки. Єпископ з кліриками вночі зібрав останки славних мучеників і з честю поховав їх.
Пам`ять 40 мучеників відноситься до кола найбільш шанованих свят. У день їх пам`яті полегшується строгість Великого посту і звершується Літургія Передосвячених дарів.