День сім`ї святкуватимемо 8 липня. "Це крок до зміцнення інституту сім’їі", - вважає Олег Мельничук - представник УПЦ з прав дитини при Президенті.
Українська Православна Церква в моїй особі на засіданні Громадської Координаційної Ради ще 17 листопада заявила про те, що в Україні на сьогодні відсутня чітка сімейна політика на підтримку благополучної сім’ї.
Сирітство – це наслідок, а ліквідовувати потрібно причини. Тому, слід констатувати факт, що на засіданні Кабінету Міністрів України 5 грудня 2011 року, прем’єр-міністр Микола Азаров озвучив дану проблематику та доручив профільному міністерству розробити цілісну програму. А вже 27 грудня 2011 року вийшов указ Президента України про встановлення Дня сі’мї.
Сирітство – епідемія сьогоднішнього суспільства
Ми говоримо про те, що сирітство – наслідок, який однозначно має причину: відсутність чіткої послідовної політики держави в підтримку інституту сім`ї, повної, дітної і благополучної; політики необхідної для подолання таких асоціальних явищ, як неповні родини, домашнє насильство, сирітство.
Усвідомлення батьком або матір`ю своєї місії батьківства в повному обсязі унеможливлює появу бід у цій родині. Благополуччя сім`ї має підтримуватись державою в першу чергу. На державному рівні це принаймні менші податки».
День сімей щорічно святкується 15 травня країнами членами ООН ще з 1993 року.
З цього приводу щорічно публікується послання Генерального секретаря ООН з поточної теми. Наприклад, 2011 рік був присвячений «Вирішенню проблем малозабезпечених родин і проблемі соціальної ізольованості».
У Росії відзначають День сім`ї, любові та відданості також 8 липня, але з 2008 року.
В наших сусідів ідея святкування виникла в жителів міста Мурома (Володимирська область, Росія), адже там поховані нетлінні мощі православних святих Петра та Февронії, заступників християнського шлюбу, пам`ять котрих вшановують саме в цей день.
Сім`я – то колиска людства, бо все на світі починається з неї. Починається і сам світ. У крові щойно народженого немовляти вже відлунює далекий поклик пращурів. Виплеканий і зрощений десятками цивілізацій.
Відлік часу, прихід нової ери, розпочинається з появи Віфлеємської зорі, з народження Сина Божого, через котрого кожен отримав можливість спасіння. Історія цього дива почалася саме з того,що Бог дарував свого Сина в праведну благо чесну родину Йосипа та Марії. Звісно могло бути й інакше, рука Божого провидіння не піддається людській логіці і немає для неї нічого неможливого. Але саме таку історію ми знаємо,бо іншої не дано. Якщо ж навіть для Сина Божого, народженого спокутувати всі наші хиби й вади, було важливим мати чесних і благополучних батьків, то наскільки ж необхідно це незахищеній, за своєю природою підвладній гріху, людині.
Ще до появи будь-якого державного управління, існувала сім`я як найперша форма людської спільноти. Так склалося історично та продовжується й сьогодні. Інститут сім`ї знаходиться в основі суспільних відносин і, як наслідок, в основі соціальної системи.
З біблійних і античних часів цивілізація потерпала крах, коли сімейні й загальнолюдські цінності переставали бути нагальними, бо якщо немає міцної, здорової фізично, морально і духовно родини, немає і зрілої держави.
Це наче будиночок із колоди карт: витягнеш одну і решта посиплються. Немає сенсу заперечувати,що наш сьогоднішній рівень життя, наша життєва ситуація залежить певною мірою й від того,я к жили наші пращури й як держава про них піклувалась .
На жаль, відсутність належного державного балансу між своїми власними інтересами й потребами інституту сім`ї, породжує ряд значущих проблем, які потім дуже тяжко викоренити, бо всі вони лягають глибокими зморшками на шкірі психології і ментальності української людини.
Звідти й проблеми...
Демографічна проблема
Ще кілька років тому влада намагалася підвищити народжуваність призивними білбордами «Кохаймося!».
На жаль, такий заклик виглядав точно й без абстракції. Треба було згадати, що слово «кохатися» в українській мові означає не тільки займатися коханням у фізичному сенсі, але й «почувати, виявляти один до одного глибоку сердечну симпатію», «виховуватися, рости». Можливо тоді й не з`явилася б, як наслідок «недокоханості», по всьому місту реклама проти насильства в сім`ї та проти занедбаності дітей. Адже зміна лозунгів це теж показник напрямку розвитку.
Дуже багато українських сімей не можуть дозволити собі народити дитину,адже не зможуть нормально її забезпечити. Звісно, державна допомога молодим батькам зростає, але водночас зростають і ціни і податки. Людина думає в першу чергу як вижити самій і, як наслідок, на перше місце виходить здобуття матеріальної забезпеченості, а не забезпеченості родиною. Наразі показник сімей без дітей вже становить 62,2 % на 2011 рік і ця цифра невпинно зростає.
Соціально-економічна проблема
Економічна криза не тільки в світі, але й у стосунках «держава-сім`я». Зростання цін, відсутність доступного житла, малі соціальні виплати, – все це послаблює добробут української родини з різних сторін і породжує бідність. На жаль, «рай у хижині» – то дуже сумнівна істина. Так, за наявності однієї дитини за межею бідності перебуває 26% сімей, двох дітей - 39%, четверо і більше - понад 70% сімей. Це не такі вже й малі цифри.
Психологічна проблема
Людина - це її думки, її світосприйняття, в першу чергу. В цьому вируючому космосі існує ще тендітний людський мікрокосм, який реагує на оточення, наче лакмусовий папірець.
Психологи стверджують, що майже всі психічні вади – це наслідок душевної травми в дитинстві. Й мова йде не тільки про сиріт, яких у нашій державі більш ніж 98 тисяч, а й про дітей, які стали жертвами домашнього насилля, непорозумінь, жорстокого поводження. І ніхто не може назвати точно цифру таких випадків, адже для дитини на сьогодні не має альтернативи. Система сиротинців, як і їх фінансування, вимагає кращого ставлення. А чи може нещаслива й незадоволена собою людина в любові викохати дитину й виростити її так, щоб вона шанувала не тільки себе, а й свого ближнього?
Звідти й алкогольна й наркотична залежність, розповсюджені погані звички (середній вік українців котрі вперше куштують цигарку зменшилася цього року до 11-річного), високий рівень злочинності й серед підлітків у тому числі.
Звісно, головна місія батьків – дати дитині все, на що вона заслуговує, посіяти в ній зерно любові та подяки, але родина має відчувати певну підтримку з боку держави. Тому, про благополуччя сім’ї держава повинна піклуватися з моменту її виникнення.
В Україні розробкою нової державної Програми в підтримку сім`ї, яка буде спрямована на допомогу матері та дитині, багатодітним сім`ям та сиротам, почали займатися лише з січня 2011 року.
Протоієрей Олег Мельничук - настоятель храму на честь Різдва Пресвятої Богородиці.