Порушуються конституційні права
Останнім часом на адресу Предстоятеля Української Православної Церкви, Київської Митрополії, Юридичного відділу УПЦ надходять чисельні письмові звернення від священнослужителів і віруючих, які занепокоєні ходом виконання Закону України «Про захист персональних даних».
Особливе занепокоєння зокрема викликає той законодавчий припис у Законі, згідно з яким на релігійні організації, що в документі стоять в одному синонімічному рядку з політичними партіями та громадськими організаціями, «покладається обов’язок з обробки персональних даних членів релігійних об’єднань або осіб, які підтримують постійні контакти з релігійними об’єднаннями у зв’язку з характером їхньої діяльності».
Усі, хто звертаються, згодні в тому, що цим Законом «порушуються конституційні свободи і права».
Проаналізувавши зміст закону та звернення респондентів, Священний Синод Української Православної Церкви звернувся з офіційним листом до очільників Української держави, в якому погоджується з думкою заявників. Церква переконана, що релігійні організації України не тільки не мають права, але й не повинні займатися такою специфічною діяльністю як обробка персональних даних, оскільки, з одного боку, така діяльність не передбачена в їхніх установчих документах, а, з іншого, — сам вид такої діяльності суперечить задекларованій меті, з якою утворюються і діють зокрема релігійні організації УПЦ, а саме: сповідувати і поширювати православну християнську віру.
Також заявники вважають, що у такий спосіб Українська держава намагається встановити тотальний контроль за діяльністю релігійних активістів, а також за кожним громадянином, оскільки цей Закон розповсюджується на всі організації та установи, серед яких навіть школи та вищі учбові заклади.
У Законі «Про захист персональних даних» знаходимо, що база персональних даних — «іменована сукупність упорядкованих персональних даних в електронній формі та/або у формі картотек». До самих персональних даних відносяться: об’єктивні відомості про фізичну особу (біометричні дані, стан банківського рахунку тощо); суб’єктивні відомості про фізичну особу (автобіографія, характеристика, матеріали атестації, опис особистих якостей фізичної особи, досьє тощо).
Українська Православна Церква поділяє стурбованість своїх вірних і нагадує, що всі правовідносини в Україні, пов’язані зі свободою совісті й діяльністю релігійних організацій, регулюються спеціальним законом — Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» тощо. Документи ж, які визначають віросповідну діяльність і регламентують внутрішні питання релігійної організації, не підлягають реєстрації у державних органах.
Крім того, до кола діяльності Церкви входить звершення богослужінь, здійснення Таїнств, будівництво та реставрація храмів, місіонерська діяльність і турбота про віруючих, а не щось інше. Отже, Церква не є юридичною особою, а священно- і церковнослужителі за своїм статусом не є найманими працівниками, щоб збирати та обробляти їх персональні дані.