Думка протоієрея Романа Барановського
червня, у конференц-залі Київської Митрополії Української Православної Церкви голова громади на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних радосте» протоієрей Роман Барановський дав брифінг журналістам.
Привід зібратися зумовлений новим конфліктом навколо недобудованого «Чорнобильского» храму на Татарці.
Цього ж дня у ЗМІ з’явилася інформація, що «о 7.30 ранку відбулася ще одна спроба захоплення Свято-Миколаївського (Чорнобильського) храму в Києві, який знаходиться на вул. Нагірній, 1 і належить «Київському патріархату».
Навколо цього храму, зведеного як частина комплексу в пам`ять жертв Чорнобилю, вже виникала конфліктна ситуація – у лютому 2009 року представники «Київського патріархату», УНСО та Українського козацтва захоплювали храм святителя Миколая на Татарці. Тоді у правопорушників міліція вилучила кілька одиниць вогнепальної зброї - було порушено кримінальну справу.
Наразі, у спробі захопити храм представники «Київського патріархату» звинувачують Українську Православну Церкву.
За словами протоієрея Романа Барановського, УПЦ завжди намагалася йти законним шляхом, а не провокаційним. Збудувати Свято-Миколаївський храм на Татарці - ініціатива Шевченківської районної адміністрації Києва. Але через брак коштів будівництво було заморожене.
«Тоді керівництво районної адміністрації в 1998 році звернулося до «Київського патріархату» з пропозицією добудувати храм, бо якраз поруч стоїть їхня капличка, - вони відмовилися, - розказав журналістам голова громади «Всіх скорботних радосте». - Потім звернулися до нашої Церкви. Предстоятель Української Православної Церкви благословив добудувати храм. Нехай то буде прецедентом існування на одній території УПЦ і УПЦ(КП), як ми думали.
Я вважав, що зможу налагодити спільну мову з їхнім представником, тому що сам вийшов із «Київського патріархату» в 1995 році і розумів, на якому страху вони там усі тримаються. Я служив там 2 роки, але потім зрозумів, де істина, покаявся, і Блаженніший Митрополит Володимир мене прийняв як клірика істинної Церкви. Проте мені так і не вдалося знайти спільної мови з представником «Київського патріархату».
Також я думав, що мене підтримають хлопці з УНСО, з якими я на початку 90-х був пліч о пліч в Абхазії, де виконував місію капеланом. Я знаю, що таке боротися за Церкву, що таке екстремальні умови, але мені було дуже боляче бачити потім, що ті ж хлопці, з якими я воював проти Басаєва, сьогодні вже стояли зовсім по інший бік…»
Крім того, як зазначив отець Роман, на храм претендує громада «Всіх скорботних радосте», яка є основним прохачем і благодійником, тому церкву також названо на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних радосте», а Свято-Миколаївською названо каплицю «Київського патріархату».
«Громада зареєстрована в 1995 році, а не створена віртуально, щоб захопити храм, - додав священнослужитель. - Я вже протягом 10 років служу в Бабиному Яру на місці, де розстріляли мого дідуся, який там хрестив євреїв, архімандрита Олександра (Вишнякова). Ми зверталися до районної адміністрації, щоб нам виділили землю під капличку на тому місці. Нам не дали на те згоди, але запропонували не будувати нове, а добудувати храм на Татарці й передати його нашій громаді. Це, звичайно, легше, і ми погодились.
Тому після сесії депутатів - нашій громаді передали храм. На те є всі необхідні юридичні документи. А вже після рішення влади у 1998 році ми перерахували на рахунок Шевченківської райадміністрації 2 млн. гривень, що теж задукоментовано. Скільки витратили на будівництво представники «Київського патріархату»? Ні копійки. Тому ніякого юридичного права на храм УПЦ (КП) не має.
А те, що сьогодні пишуть у ЗМІ - провокація, можливо, щоб заявити про себе. Бо ніяких нападів із нашого боку не було. У нашої Церкви достатньо сил, щоб відстояти себе, а не гратися».
Як виявилося, будівництво вже тягнеться більше 10 років, проте конфлікт виник саме в 2009 році. Як пояснив протоієрей Роман, це сталося через те, що будівельні роботи були знову відновлені лише в 2008 році. Тому, побачивши зрушення, інша сторона, а саме «Київський патріархат», вирішила заволодіти майном.
Зараз там працювали будівельні бригади, в якої підписаний договір із Церквою і Шевченківською адміністрацією, через те храм є «складом матеріалів», і там знаходиться майно підрядників, які виконують благословення Церкви. Виходить, що сьогодні тим майном заволоділи представники «Київського патріархату».
Прокоментував ситуацію також настоятель храму на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних радосте» ієрей Сергій Темник, який зауважив, що «інформація в інтернеті є брехнею, якою намагається виправдатися інша сторона».
За словами отця Сергія, насправді храм захопив «Київський патріархат», а не УПЦ, причому ще на 25-річчя Чорнобильської трагедії. А зранку прийшли працівники на роботу, а не козаки. Натомість одному з них нанесли фізичну травму – на нього згори скинули цеглину, потім кинулись на інших із ломами, почали нахабно себе поводити і відштовхувати.
«26 квітня храм охороняв Георгій Савчук, який був охоронцем протягом трьох років, - додав настоятель храму. - Раптом до нього підійшли хлопці під головуванням Тараса Юркова, почали його бити, погрожували розправою його сім’ї, відібрали ключі від храму та мобільний телефон. Як виявилося потім, то були представники націоналістичної організації «Тризуб», які під’їхали штурмувати храм кількома автобусами.
Охоронець не звертався до міліції та в лікарню через страх за свою сім’ю. Потім ті люди замінили замки, постійно гуртуються коло храму і не впускають нас. А 4 червня очільник «Київського патріархату» освятив там іконостас, і в храмі навіть почали служити. Хоча ніяких юридичних документів на те в них не існує, а вони тільки апелюють словами: «Ви москалі прокляті, це наша земля, і ви тут ніхто»…»
Зараз громада на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних радосте» звернулася до РОВД та Шевченківської районної адміністрації. Наразі відомо, що 23 червня, як розказав отець Сергій, відбудеться сесія депутатів, на якій буде остаточно вирішено, кому належить храм. Проте на сьогодні всі юридичні документи на власність знаходяться у громади УПЦ.