Факсімільне видання
Музей Волинської ікони отримав факсимільне видання Пересопницького Євангелія. Урочиста церемонія передачі відбулася сьогодні за участю Предстоятеля УПЦ Митрополита Володимир.
Про це повідомляє кореспондент УНІАН.
Пересопницьке Євангеліє – незрівнянний зразок українського живопису та рукописної книги. Робота над Євангелієм розпочалася 15 серпня 1556 року в монастирі Святої Трійці на Поділлі в селі Дворець поблизу Ізяслава (нині Хмельницька область), завершена – 29 серпня 1561 року в Пересопницькому монастирі (нині село Пересопниця Рівненської області).
Замовниками і фундаторами Пересопницького Євангелія були українські шляхтичі: волинська княгиня Анастасія Заславська з роду Гольшанських – ігуменія Свято-Троїцького монастиря у селі Дворець та її дочка Євдокія з чоловіком Іваном Чарторийським. Переклад було здійснено архімандритом Пречистенського (на честь Пречистої Богородиці) монастиря Пересопниці Григорієм. Писцем пам`ятки став вихованець волинської рукописної школи Михайло Василієвич, син протопопа з Сянока.
Пересопницьке Євангеліє – перший із відомих нам перекладів священного тексту Євангелія книжною староукраїнською мовою. Переклад був здійснений із старослов`янської мови у болгарській редакції з активним використанням оригінальних грецьких текстів та польських перекладів. Мова пам`ятки гранично зближена з живою народною українською мовою ХУІст. Пересопницьке Євангеліє-це текст Чотириєвангелія, пристосований для використання у богослужбовій практиці, з поділом на глави та зачала, тобто цілісні за змістом частини тексту до читання у призначений день.
Велична книга важить 9 кг 300 грамів, вона писана пізнім уставом на пергаменті форматом 380 x 240 мм і складається з 482 аркушів. Рукопис пишно орнаментований, прикрашений високохудожніми багатокольоровими заставками й мініатюрами. За красою оформлення він не має рівних серед українських рукописів.
Після зруйнування Пречистенського монастиря доля Пересопницького Євангелія була невідомою. Майже через півтораста років у 1701 році гетьман Іван Мазепа подарував його Переяславському єпископському престолові. Згодом рукопис опинився у бібліотеці Переяславської семінарії, пізніше разом із семінарією перевезений до Полтави. На початку ХХ ст. книга була передана до Полтавського давньосховища, під час Другої світової війни евакуйоване до Уфи. З 1947 року Пересопницьке Євангеліє зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського.
Восени 2007 року з благословення Предстоятеля УПЦ Митрополита Володимира Київська Митрополія разом із Національною Академією Наук України започаткували масштабний видавничий проект з відтворення Пересопницького Євангелія, який передбачав реставрацію оригіналу, видання наукових розвідок про історію книги, проведення наукових конференцій.
З метою збереження раритетності, Євангеліє видали невеликим накладом 1000 примірників у видавничому домі «АДЕФ-Україна». Для друку був вибраний папір, який за своїми властивостями повністю відповідає пергаменту. Кожен аркуш був надрукований повнокольоровим друком за слайдами з сторінок оригіналу, які були надані НАН України.
Пересопницьке Євангеліє є національною святинею і яскравим прикладом нерозривного зв`язку багатої історії української культури з історією Української Православної Церкви. Книга набула значення політичного символу нації: на ній під час інавгурації присягають на вірність Президенти України. Пересопницьке Євангеліє – це унікальне видання для України і всіх православних християн. Презентації факсимільного видання та його передачі відбулись у Польщі, Канаді, США, Ізраїлі, Великобританії, Молдавії.