Преподобносповідник Антоній, схиархієпископ / pravoslavie.ks.ua
Спадковий князь із знатного роду Багратіоні, він відмовився від аристократичного життя, обравши для себе шлях служіння Господу. У роки репресій Радянської влади він був заарештований, але навіть ризикуючи власним життям, продовжував таємно здійснювати таїнства і служіння Церкви. Схиархієпископ Антоній – місцевошанований святий Київської єпархії, похований у стінах Києво-Печерської лаври.
Майбутній сповідник схиархієпископ Антоній (у миру князь Давид Ілліч Абашидзе) народився 12 жовтня 1867 року в селі Веджини Тифліської губернії. Він належав до грузинського аристократичного роду: по батькові походив із князів Абашидзе, по материнській лінії він був у родинних стосунках із княжим родом Багратіоні.
Давид закінчив Тифліську гімназію, а у 1891 році вступив до Київської духовної академії, де у листопаді того ж року був пострижений у мантію з ім'ям Димитрій і висвячений у сан ієродиякона.
У 1896 році він закінчив Київську духовну академію і був висвячений на ієромонаха.
Із серпня 1896 року майбутній сповідник Антоній викладав Святе Письмо у Тифліській духовній семінарії. Далі було призначення інспектором Кутаїської, а потім Тифліській семінарії, після чого з возведенням у сан архімандрита він стає ректором в Олександрівській місіонерської духовної семінарії.
Під час своєї роботи з молодими людьми він виявляв стриманість і вимогливість, які поєднувалися з його глибокою духовністю.
У 1902 році святий був хіротонісаний у єпископа Алавердского, вікарія Мцхета-Карталинсьої єпархії. У подальшому обіймав Гурийсько-Мингрельську, Балтську, Туркестанську та Ташкентську кафедри, а з 1912 року став єпископом Таврійським і Сімферопольським.
Після приходу радянської влади у Крим архієпископ Димитрій писав Патріарху Тихону: «Одному тільки Богові відомо, що терпимо ми тут, у Криму, який став другим Кронштадтом. Усе населення тримають у страху, не рахуючись рішуче ні з чим. Нас — церковних людей усіляко допікають. Захопили і зовсім розорили багатий Корсунський монастир в Дніпровському повіті, пограбували Кизилташську обитель; заволоділи Георгіївським Балаклавським монастирем і віддали його в розпорядження «Спілки скалічених воїнів»; в наші дні безцеремонно грабують Херсоніський і Інкерманський монастирі (обидва поблизу Севастополя); консисторську будівлю оголосили власністю «Таврійської республіки» і всім чиновникам наказали протягом тижня очистити приміщення»».
11 квітня 1923 року архієпископ був заарештований і висланий з Криму. Після висилки він переїхав у Київ і оселився у Китаївській пустині при Києво-Печерській Лаврі, а після її закриття жив на приватних квартирах.
У 1928 році був пострижений у велику схиму з ім'ям Антоній — на честь Антонія Печерського.
У 1933 році схиархієпископ Антоній був заарештований і засуджений до 5 років ув'язнення умовно.
У цей час він жив на приватній квартирі на Козловської вулиці, поблизу Києво-Печерської Лаври і здійснював таємні служби та рукоположення, намагаючись таким чином зберегти православну ієрархію, будучи до кінця своїх днів вірним чадом Православної Церкви.
Ризикуючи опинитися заарештованим або, більш того, убитим, в 1937 році схиархієпископ вчинив таємне відспівування екзарха України митрополита Київського Костянтина (Дьякова), закатованого у в'язниці, чия могила згодом була встановлена на Лук'янівському кладовищі у місті Києві.
Після відкриття Лаври 27 вересня 1941 року переселився туди, зайнявши будинок колишнього охоронця Ближніх печер, де для нього був відновлений невеликий храм.
Помер схиархієпископ Антоній у грудні 1942 року і був похований за вівтарною стіною Хрестовоздвиженського храму Лаври біля входу у Ближні печери.
22 квітня 2012 року схиархієпископ Антоній був причислений до лику місцевошанованих святих Київської єпархії.
День пам'яті святого сповідника 1 листопада (19 жовтня за ст. ст.).
"УНІАН-Релігії" з використанням матеріалів офіційного сайту Києво-Печерської Лаври.