19 серпня православні християни святкують Преображення Господнє, Яблучний Спас.
Як повідомляє Центр інформації УПЦ із посиланням на голову адміністративного апарату Київської Митрополії УПЦ архімандрита Віктора (Коцабу), Преображення - одне з дванадцяти найбільших свят у Православній Церкві, встановлене на честь об’явлення божественної сили Христа Спасителя своїм учням.
За словами отця Віктора, Святі отці називали це свято другим Богоявленням. Подію Преображення описують одразу три Євангелісти — Матфей, Марк та Лука.
"Всі три синоптичних Євангелія містять схожі описання Преображення. Згідно з Євангелієм, подія Преображення відбулась напередодні голгофських страждань Христа. Господь взяв із собою трьох своїх учнів — Петра, Якова та Іоанна і вирушив з ними на гору Фавор. Там Він молився, а втомлені учні заснули. Коли ж вони прокинулися, то побачили, що Христос преобразився: лице Його сяяло, мов сонце, а одяг Його став білим, немов сніг, і блискучим, як світло. Поруч з Ним з’явились пророки Мойсей та Ілля, вони розмовляли з Іісусом. У момент преображення Господь дав можливість трьом апостолам побачити поєднання двох природ у Христі: божественної і людської", - пояснює священик.
Отець Віктор зазначає, що свято поширюється в усій Східній Церкві з VI століття під назвою Господнє Преображення.
"З 900 року його святкують у Візантії як Преображення Спасителя. Однак, більш ймовірно, що свято було встановлене в IV столітті. У у цей час рівноапостольна Єлена, мати Костянтина Великого, звела на горі Фавор храм на честь Преображення Господнього. І якийсь час Преображення було в Палестині місцевим святкуванням", - розповідає монах.
За його словами, свято Преображення нагадує людям про необхідність духовного преображення.
"Церква вчить, що Своїм Преображенням, Спаситель дозволив людям на власні очі побачити преображення, яке очікує людину в Царстві Божому. Христос готував учнів до Своєї смерті, вони повинні були побачити Його у славі, щоб не похитнутися у вірі під час випробувань", - пояснює отець Віктор.
За традицією у день свята християни приносять у храм фрукти для благословення на подяку Богові за Його любов, за дарування щедрого врожаю. Частину врожаю у перші століття християни жертвували в храм для здійснення Таїнства Євхаристії. Стародавній звичай освячувати плоди походить з VIII століття.
У народній традиції Преображення називається Другим або Яблучним Спасом, бо в цей день освячують яблука. Цей звичай перейняла християнська Церква від Старого Завіту, який приписував приносити перші плоди до Господнього Храму (традиція юдейського свята Шавуот — свято Кущів).
Спеціально до цього дня яблука везли возами, і кожен більш-менш заможний чоловік вважав своїм обов’язком роздати плоди бідним і хворим.
За традицією, починаючи з цього дня дозволяється їсти яблука і фрукти, які освячують у храмах наприкінці святкової Літургії.