День Святої Трійці святкується на п’ятдесятий день після Пасхи, тому це свято ще називається П’ятидесятницею. Про це повідомляє Центр інформації УПЦ, посилаючись на голову адміністративного апарата Київської Митрополії архимандрита Віктора (Коцабу).
“Після Свого Воскресіння, Господь протягом ще сорока днів з’являвся святим апостолам. На їхніх очах Він вознісся на небо, і прощаючись обіцяв послати їм Утішителя - Святого Духа. І ось, на п’ятдесятий день після Воскресіння, коли учні Господа разом з Пресвятою Богородицею перебували у Сіонській горниці, на усіх них зійшов Святий Дух і вони почали розмовляти різними мовами. Усе це було необхідним для подальшої проповіді Христа Воскреслого серед усіх народів”, - розповів отець Віктор.
“Саме зішестя Святого Духа на апостолів описано у книзі Діянь святих апостолів. Тим самим цією подією відкрилася світові уся повнота дії Пресвятої Трійці, і люди навчились поклонятися й прославляти три іпостасі Єдиного Бога: Отця, Сина та Святого Духа. Ось чому День Святої Трійці ми називаємо днем народження нашої Церкви”, - зазаначає архімандрит.
Перші згадки про загальноприйняте святкування Трійці датують ІІІ ст. А вже через століття усі церковні письменники описують звичаї, що прийняті на п’ятдесятий день після Світлого Христового Воскресіння.
“Так, наприклад, один зі святих отців Православної Церкви — святитель Іоанн Златоуст розповідає про звичай прикрашати домівки зеленню у цей день, а інший не менш відомий святий IV століття — святитель Григорій Богослов описує Літургію та велику вечірню службу цього дня. На це свято духовенство одягається в зелене, біле чи золотаве облачення, що означає силу Святого Духу, а ікони прикрашають гілками дерев”, - пояснює отець Віктор.
Водночас священнике зазначає, що згодом християнські звичаї свята Трійці тісно переплелися зі слов’янськими, на той період ще язичницькими традиціями. Найдавнішим є обряд прикрашати свою оселю гілками дерев, квітами і, йдучи до храму, нести з собою букети. Це символізує живу, відновлюючу силу Святого Духу, пробудження природи та оновлення душі людини. Традиційними були співи, хороводи і танці, що тривали до самого ранку.
“Дивовижною є дія Духу Святого на людство взагалі та на людину зокрема. Без Духу Божого будь-яка істота перетворюється лише на мертву матерію. Слабкого Він робить сильним, маловіра – глибоко віруючим, злого здатен перетворити на милосердного, а малодушного може зробити сміливим та відважним. Але найголовніше те, що Він, торкнувшись людського серця, відкриває перед нами завісу Вічності та дає кожному відчути, що ми створені саме для неї”, - говорить отець Віктор.
“День П’ятидесятниці нагадує нам про те, хто ми є, та до чого ми покликані. Бог не залишив нас на неосяжних просторах Всесвіту блукати на самоті. Ми не пилюка для Нього, не порох. Ми – живі істоти, створені за Його образом і подобою. Ми – дорогі для Нього. Саме тому Він ділиться з нами усім, що має. І віддає не тільки Сина Свого Єдинородного, але й посилає нам Духа Святого. Для чого? Щоб ми змогли подолати всі проблеми, з якими стикаємось. Щоб ми мали сили справитися з болем і страхом. Щоб ми постійно пам’ятали, що Бог з нами, і прагнули до Нього… Дух Святий постійно нагадує нам про справжній, небесний сенс нашого земного буття”, - зазначає церковний спікер.
“В молитві, яка співається в храмі на П’ятидесятницю, є такі слова: «Царю Небесний… прийди і вселися в нас!» Ми закликаємо Самого Бога, Небесного Царя, створити собі оселю в наших душах! І Бог прийде. Питання тільки в тому, чи ми будемо готові серцем прийняти Його”, - завершує отець Віктор.