В Українській Православній Церкві назвали джерелом проблем в Україні - жорстокість, байдужість і духовне зубожіння суспільства.
Таку думку висловив глава Синодального відділу УПЦ з соціально-гуманітарних питань протоієрей Владислав Диханов в коментарі Центру інформації УПЦ.
«Страшний досвід, який мають вимушені переселенці, насправді безцінний. Коли ми вивозили людей з-під бомбардувань, перше, що ми їм казали: зупиніться і подивіться на те, що відбувається. Цей кошмар - результат того, якими ми були в попередній мирний час. Те, що відбувається зараз з Україною - результат жорстокості, тотальної байдужості і духовного збідніння. Необхідно духовно змінитися, переродитися. Без зміни самих себе, без каяття, без духовної роботи, неможливо змінити дійсність», - підкреслив отець Владислав.
Протоієрей Диханов звернув увагу на те, що настрої в суспільстві щодо переселенців із зони військового конфлікту часто насторожені і недружні. Водночас, у середовищі самих переселенців, відносини дуже складні. Також, за словами отця Владислава, у багатьох людей виробляється утриманська позиція: «вони чекають і вимагають допомоги, не докладаючи жодних зусиль до поліпшення свого становища».
«Я сам, як і багато інших волонтерів, не раз змушений був це констатувати. Серед переселенців є такі, хто мігрує від одного центру до іншого і зайнятий тільки цим. Однак треба розуміти, що людина повинна не лише брати, але й віддавати. Якщо людина тільки приймає, вона скоро пересититься і її розчавить ця стіна пересичення. Якщо ж вона буде лише віддавати, вона загине від виснаження. Повинен бути баланс», - зазначає отець Владислав.
Священик закликає українців у ці дні бути особливо чуйними та милосердними один до одного, щоб гідно провести Великий піст.
«Зараз йде Великий піст - час смирення і духовного подвигу для кожного православного. Саме в цей період нам належить здати суворий іспит на істинне співчуття, небайдужість і вміння прощати інших. Зараз, у воєнний час, ми всі проходимо цю перевірку. Ми каємося у своїх гріхах і отримуємо від Господа прощення рівно настільки, наскільки самі готові прощати», - нагадав отець Владислав.