Віце-прем’єр-міністр – міністр культури України В’ячеслав Кириленко Кириленко на понеділок, 2 березня, збирає широку нараду у міністерстві для визначення подальшої долі виявлених на столичному Подолі унікальних археологічних знахідок часів Київської Русі, що належать до XI-XII століття.
Як передає кореспондент УНІАН, про це Кириленко сказав сьогодні під час виїзної наради на місці розкопок.
Він зазначив, що до участі в нараді будуть запрошені археологи, фахівці у справі музеєфікації, конструктори, інженери, представники забудовника та замовника будівництва, що розпочато на Поштовій площі.
«Я буду пропонувати музеєфікувати. Я думаю, що ми знайдемо розуміння і у замовників, і з боку забудовників. Однозначно, місце повинно бути доступне для відвідувачів, для киян та гостей міста. Ця знахідка XII століття – епохи Київської Русі – це вкрай важливий період нашої історії. І залити його бетоном я нікому не дам», - наголосив Кириленко.
За його словами, пам’яткоохоронці ідентифікували знахідки і в понеділок буде проведено в міністерстві велику нараду.
«Ми запросимо забудовника, замовника, архітектора, археологів, і правоохоронців. Я думаю, ми дійдемо згоди, що буде зміна проекту і буде забезпечено доступ для людей, щоб вони могли ознайомлюватись з нашою історією», - сказав міністр.
За словами заступника директора Інституту археології Гліба Івакіна, наразі археологи розкопали незначну ділянку того, що збереглося. Фахівець заявляє, що тут є ціле поселення періоду XII- XIIІ століття, під яким є інші рештки - більш раннього періоду Київської Русі. Тому археологи вважають за потрібне ретельно дослідити цю територію.
«Живе дерево і зруби не знаходили дуже давно. Рештки XVII-XVIII століття були, але зараз потрапили на вулицю давньоруського часу. І видно зруб XII- XIIІ століття. І інші знахідки йдуть цього часу. Якщо є дерево, можна скористатися дендрохронологією, яка дає з точністю до року, коли це дерево рубалося і, відповідно, коли будувався зруб», - зазначив Івакін.
За словами керуючого розкопками, директора центру археології Києва Інституту археології НАН Михайла Сагайдака, унікальність знахідки полягає в тому, що вона уточнює топографію Подолу того часу, бо до цих пір над цим питанням сперечаються історики.
«Ця ділянка на планах Києва XVII-XVIII століття показана. Тут Різдвяні (Хрещатицькі) ворота і вважалося, що ця територія – заміська. Ми припускали, що в ранньому періоді тут була лише портова функція, оскільки тут Дніпро. Але на сьогоднішній момент ми бачимо, що тут існує не тільки берегова лінія, але й потужна забудова XI- XI століть. Поки що ми вийшли на ці горизонти. Можливо є і більш ранні елементи», - прокоментував Сагайдак.
Він запевнив в тому, що Поділ взагалі є археологічною пам’яткою світового значення. «Це поховане місто, це наша київська Помпея. В будь-якій точці Подолу, якщо опускаємося нижче 5 метрів, завжди будемо натрапляти на вулиці, провулки, садиби. Це потужне майже 200-гектарне місто. Для середньовіччя Лондон був самим великим містом, за деякими підрахунками. Але ми можемо цілком співмірні просторові речі бачити тут», - сказав Сагайдак.
Археологи вважають, що перш за все треба зараз визначитись, що саме буде надалі зі знахідками, бо від цього залежить технологія робіт, якы треба проводити на місці з артефактами.
«Тут об’єкт дуже цікавий. Він не тільки давньоруський, а надзвичайно цікавий і тим, що тут історичні шари. Ми почали з шару XIX століття: знайшли мостову, дорогу, яка веде у верхнє місто, знайшли цікавий гідротехнічний вузол – дренажні системи, які робили тоді ще з дерева. Тобто цей музей буде таким, що демонструватиме цілий історичний розріз», - прокоментував Сагайдак.
В той же час він не виключає перевезення решток в інше місце, тобто мають бути пророблені різні варіанти збереження артефактів з урахуванням досвіду різних європейських країн.
У свою чергу міністр запевнив журналістів, що все виявлене буде захищено і заявив, що цю справу бере на свій особистий контроль.
Міністр сказав, що наразі є кошти на продовження археологічних досліджень. «У нас є гроші зараз на деякі роботи. Крім того, Інститут археології має своє фінансування через Академію наук. Але коштів завжди не вистачає… Тому треба конструктивно співпрацювати, в тому числі з забудовниками. Якщо громадський інтерес і комерційний інтерес поєднувати, то думаю, що забудовники повинні навіть сприяти виявленню нових знахідок, нових артефактів. І ми разом будемо працювати», - додав Кириленко.
За його словами, після сьогоднішньої виїзної наради загальна думка - що треба музеєфікувати і забезпечити доступ людям для ознайомлення на місці виявлення знахідки. Але остаточне рішення буде прийнято після вивчення думки інженерів та інших фахівців.