До Собору новомучеників включені два священики, один із них — зі своїми синами / foma.ru
До Собору новомучеників і сповідників Руської Церкви включені протоієрей Павел Дернов (+ 1918 р.) із синами Борисом, Григорієм і Симеоном (+ 1918 р.), а також священик Костянтин Верецький (+ 1918 р.).
Таке рішення (журнал №84) прийняв Священний Синод Руської Православної Церкви на своєму засіданні у Мінську 15 жовтня, повідомляє сайт журналу "Фома".
Пам'ять священномученика протоієрея Павла Дернова і його синів Бориса, Григорія і Симеона відзначатиметься 14 (27) лютого, а пам'ять священномученика Костянтина Верецького — 10 (23) лютого, відповідно у день мученицької кончини нових святих. Імена святих будуть повідомлені Предстоятелям Помісних Православних Церков для включення їх у святці.
Довідка
Павел Олександрович Дернов народився 12 січня (за ст. ст.) 1870 року в селі Пиштань Яранського повіту Вятської губернії у родині священика. У 24 роки він успішно закінчив Казанську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я.
У 1894 році Павел Дернов був висвячений у сан ієрея і призначений на посаду настоятеля Різдво-Богородичної церкви при жіночій гімназії Єлабуги. Тут пройшли всі роки його служіння.
Сини протоієрея Павла Дернова народилися у Єлабузі. Борис Дернов народився 17 травня 1897 року. Закінчив 6 класів реального училища. Після закінчення додаткового класу поступив до Петербурзького інституту шляхів сполучення. Григорій Дернов народився 23 січня 1899 року. Він також закінчив реальне училище, додатковий клас і вступив до Петроградського технологічного інституту. Семен Дернов народився 1 лютого 1901 року і встиг отримати освіту тільки у реальному училищі.
У 1918 році із захопленням Єлабуги каральним загоном Колчина у місті розпочався терор. Після яскравих проповідей, прочитання в храмі послання патріарха Тихона і викриття осквернителів храму, протоієрей Павел Дернов був представлений карателями як головний організатор повстання в місті. У його будинку 12 лютого 1918 року (за ст. ст.) почався обшук. Отець Павел був заарештований. П'яні солдати повели його на лід річки Тойма і розстріляли в ніч з 13 на 14 лютого.
На наступний ранок, 14 (27) лютого, коли звістка про смерть батька ще не дійшла до сім'ї, троє його синів вирушили на його пошуки і були заарештовані солдатами. Очевидці свідчили, що по дорозі до місця страти вони привселюдно сповідували православну віру. Брати Дернови були виведені під міську дамбу і там розстріляли з рушниць з розривними кулями, причому карателі безладно стріляли у молодих людей і потім добивали їх багнетами.
Костянтин Олександрович Верецький народився 3 червня (21 травня за ст. ст.) 1874 року в селі Петровському Бахмутського повіту Катеринославської губернії в сім'ї священика. У 1892 році закінчив курс у Катеринославській духовній семінарії, і з 1898 по 1911 роки викладав Закон Божий у різних навчальних закладах Новомосковського та Павлоградського повітів Катеринославської губернії.
З початку Громадянської війни священик Костянтин закликав паству до миру і попереджав про страшну трагедію, до якої може призвести братовбивча війна.
23 лютого 1918 року солдати заарештували отця Костянтина. Священик виявив твердість і мужність, не ставши благати про пощаду. Пропустивши його під час ходи по вулиці вперед, солдати дали залп по мученику, а потім одразу кинули його тіло.
Поховали священика біля Всесвятського храму. Добра пам'ять про отця Костянтина і його шанування в народі були настільки великі, що вже у травні 1918 року було прийнято рішення побудувати на місці його мученицької загибелі пам'ятник-каплицю.