Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії — повна назва свята, що Православна Церква відзначає 21 вересня за новим стилем (8 вересня за старим стилем). Це одне з двунадесятих православних свят. Двунадесяті свята догматично тісно пов’язані з подіями земного життя Господа Іісуса Христа і Богородиці і діляться на Господські (присвячені Господу Іісусу Христу) і Богородичні (присвячені Божій Матері). Різдво Богородиці — Богородичне свято.
Подія, яку ми святкуємо в цей день, не описана в Новому Завіті. Відомості про нього дійшли до нас з Церковного Передання, одного з джерел нашого віровчення, разом зі Священним Писанням.
Про Різдво Діви Марії розповідає Протоєвангеліє Іакова, яке було написано у II столітті. А відзначати свято як окремий святковий день стали в другій половині V століття. Про це ми, наприклад, читаємо у Константинопольського патріарха Прокла (439-446 роки) і в требнику (богослужбовій книзі) Папи Геласія (492-426 роки).
Коли святкується Різдво Богородиці
Православні християни святкують Різдво Діви Марії 21 вересня за новим стилем (8 вересня за старим стилем).
Свято за православною традицією триває 6 днів, з 20 по 25 вересня. Цей період включає предпразднство і попразднство. Предпразднство – один або декілька днів перед великим святом, в богослужіння якого вже входять молитвослів’я, присвячені події, яку святкуватимуть. Відповідно, попразднство — такі ж дні після свята.
Що можна їсти на Різдво Богородиці
Якщо свято не припадає на середу або п’ятницю, в цей день посту немає, тобто віруючим дозволяється їсти будь-яку їжу.
Події Різдва Пресвятої Богородиці
У Новому Заповіті ми не знайдемо практично нічого про земне життя Богородиці. Євангелія не дають відомостей про те, хто були батьки Діви Марії і за яких обставин вона народилася.
Свято Різдва Пресвятої Богородиці започатковане на Церковному Передані. Існує так зване Протоєвангеліє Іакова, яке написане в II столітті. В ньому ми читаємо, що Марія народилася від благочестивих батьків Іоакима та Анни. Іоаким походив з царського роду, а Анна була дочкою первосвященика. Вони дожили до похилих років і були бездітними. Це було джерелом скорботи для пари і викликало суспільний осуд.
Одного разу, коли Іоаким прийшов до Храму, первосвященик не дозволив йому принести жертву Богу, сказавши: «Ти не дав потомства Ізраїлю». Після цього невтішний Іоаким подався у пустелю для молитви, Анна залишилася вдома і теж молилася. У цей час їм обом з’явився ангел і кожному сповістив: «Господь почув молитву твою, ти зачнеш і народиш, і про потомство твоє говоритимуть в усьому світі».
Дізнавшись радісну новину, подружжя зустрілися біля Золотих воріт Єрусалиму.
Після цього Анна зачала. Як описується в Протоєвангелії Іакова, «пройшли належні їй місяці, і Анна в дев’ятий місяць народила». Праведники дали обітницю посвятити свою дитину Богові і віддали дочку Марію в Єрусалимський храм, де вона служила до повноліття.
Історія святкування Різдва Богородиці
Свято Різдва Богородиці християни почали відзначати тільки у V столітті. Перші згадки про нього ми читаємо у Константинопольського патріарха Прокла (439-446) і в требнику (богослужбовій книзі) Папи Геласія (492-426 роки). Також про свято пишуть святителі Іоанн Златоуст, Епіфан і Августин. А в Палестині існує переказ про те, що свята рівноапостольна цариця Олена побудувала в Єрусалимі храм у честь Різдва Пресвятої Богородиці.
Ікона Різдва Богородиці
Найдавніші зображення подій Різдва Божої Матері ми зустрічаємо у X-XI століттях. Це ікони і фрески. Наприклад, розпис грузинського храму VII століття в Атени. Весь цей храм присвячений Богородиці.
Є і інші стародавні зображення свята: фрески в Київському Софійському соборі (перша половина XI століття) і в Преображенському соборі Мирожського монастиря (XII століття), композиція церкви Іоакима і Анни сербського монастиря Студениця (1304 рік).
Традиційно на ранніх іконах і фресках іконописці зображували у центрі композиції праведну Анну — матір Діви Марії. Породілля напівлежить на високому ложі, перед нею стоять жінки з дарами, акушерка і служниці, які омивають Богородицю в купелі.
З кожним століттям цей іконописний сюжет збагачувався новими й новими подробицями. Приміром, стали зображати стіл з принесеними дарами і частуваннями, водойму, птахів. Зараз ікону Різдва Богородиці часто роблять житійною, тобто доповнюють основний сюжет окремими композиціями (клеймами) — сюжетами з історії події. Плач Іоакима в пустелі, благовіщення Іоакиму і благовіщення Анні, зустріч подружжя біля Золотих воріт Єрусалимського храму і так далі.
До наших днів збереглися розписи собору Різдва Богородиці Ферапонтова монастиря, які в 1502 році виконав великий іконописець Діонісій. Це фреска над головним входом, яка зображує святу Анну на ложі; купіль; відвідувачі, які приходять вклонитися Народженій і діви з судинами в руках; Іоакима і Анну з Дівою Марією на руках.
Будинок Іоакима і Анни
Дім Іоакима і Анни — одна з християнських пам’яток Єрусалима. Як свідчить Церковне Передання, Діва Марія народилася в будинку своїх батьків — праведних Іоакима і Анни. Розташовувався він у північно-східній частині Єрусалиму, нині це територія Мусульманського кварталу Старого міста, близько Левових воріт.
Православні і католики до цих пір сперечаються про те, де точно стояв будинок, і збудували монастир і базиліку на відстані 70 метрів один від одного. Православний монастир святої Анни — місце паломництва для багатьох християн світу. На першому поверсі обителі — церква на честь Різдва Божої Матері, а під будівлею монастиря — стародавня печерка. Вважається, що ця печерка — частина будинку Іоакима і Анни.
Народні традиції Різдва Богородиці
У східних слов’ян церковні традиції святкування Різдва Пресвятої Богородиці тісно переплелися з народними.
На Русі Різдво Божої Матері називали «Малою Пречистою», за аналогією з «Великою Пречистою» — празником Успіння Богродиці. А ще — Аспосов день, в який зустрічали «матінку-осенину», тобто осінь. Взагалі, часи були для наших предків основним джерелом звичаїв, обрядів і творчості: пісень, прислів’їв, приказок.
У Аспосов день ходили один до одного в гості, вшановували молодят, накривали багато стіл. В цю пору селяни прибирали на зиму бджолині вулики, збирали цибулю. Це був кінець літніх польових робіт і початок осінніх приготувань. Хлібороби вшановували Богородицю — Небесну покровительку землеробства, Подательницю врожаю, Спорительницю хлібів — за зібраний урожай та просили Її допомоги на рік майбутній.
Богослужіння Різдва Богородиці
В VI столітті преподобний Роман Сладкоспівець написав кондак Різдва Богородиці, але текст його не зберігся до наших днів. Найдавніші піснеспіви свята — тропар «Різдво Твоє, Богородице Діво». Швидше за все, він був складений в V—VII століттях. Крім того в сучасну службу свята входять, наприклад, співи святителя Андрія Критського (VII ст.), преподобного Іоанна Дамаскіна (VIII ст.), Константинопольського патріарха Германа (VIII ст.).
Тропар Різдва Богородиці
Глас 4
Рождество Твое Богородице Дево, радость возвести всей вселенней: из Тебе бо возсия Солнце правды Христос Бог наш, и разрушив клятву, даде благословение, и упразднив смерть, дарова нам живот вечный.
Переклад:
Різдво Твоє, Богородице Діво, радість звістило всій вселенній: бо з Тебе засяяло Сонце правди — Христос Бог наш, і, знищивши прокляття, дав благословення і, знищивши смерть, дарував нам життя вічне.
Кондак Різдва Богородиці
Глас 4
Иоаким и Анна поношения безчадства, и Адам и Ева от тли смертныя свободистася, Пречистая, во святем рождестве Твоем. То празднуют и людие Твои, вины прегрешений избавльшеся, внегда звати Ти: неплоды раждает Богородицу и питательницу жизни нашея.
Переклад:
Іоаким і Анна звільнилися від сорому за бездітність, а Адам і Єва — від смертельної загибелі святим Твоїм Народженням, Пречиста. Його святкують і люди Твої, позбавилися від тяготи гріховної, голосно Тобі вигукуючи: неплідна народжує Богородицю і живительницю Життя.
Величання Різдва Богородиці
Величаем Тя, Пресвятая Дево, и чтим святых Твоих родителей, и всеславное славим рождество Твое.
Переклад:
Величаємо Тебе, Пречиста Діво, і шануємо святих Твоїх батьків, і всеславне славимо різдво Твоє.
За матеріалами журналу «Фома в Україні». Переклад українською Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ