Духівник Київської духовної академії і семінарії архімандрит Маркел (Павук) роз’яснив, чи є обов’язковим витримувати всі аспекти посту в миру.
Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
— Успенський піст досить суворий. Чи варто скрупульозно витримувати всі аспекти посту в миру: утримуватися від соняшникової олії у відповідні дні і т.п.?
— Усе залежить від міри нашої віри. Комусь важко постувати не те, що два тижня Успенського посту, а навіть у середу і п’ятницю. Строгість посту ще багато залежить від нашого духовного настрою. Коли піст для людини — це страшний тягар, тоді їй можна максимально його послабити. Наприклад, католики строго постують лише один раз на рік, у Страсну п’ятницю.
Якщо людина веде уважне і правильне духовне життя, то з радістю сприймає піст, тому що він дає їй можливість хоча би трохи приборкати злі пристрасті — гнів, хіть, осуд та інше.
Як пояснював язичникам блаженний Августин, коли йому поставили подібне питання — чи варто строго постувати, — борзого молодого коня (він мав тут на увазі плоть) можна приборкати лише уздою і пліткою, тобто постом. Ті люди, які важко працюють, а також хворі люди, або мами, які готуються народити немовля, піст можуть послаблювати, але краще це робити з благословення священика, щоб зовсім духовно не розслабитися, жаліючи себе ненаглядних. Але знаю з власного досвіду: більшість лікарів, які, як кажуть, від Бога, а не лише працюють заради великої зарплатні чи хабара, навпаки радять постувати, тому що м’ясні і молочні страви здатні значно обтяжувати шлунок, печінку, нирки та інші органи тіла.
Рибні і овочеві продукти набагато легше сприймаються цими органами і відповідно — людина почуває себе значно краще, продовжуються роки її життя.
Як одноголосно стверджують святі отці Церкви, піст — це найкращі ліки як для душі, так і для тіла.
Не хочуть постувати або бажають максимально послабити піст лише люди, які вважають себе самодостатніми і досконалими у всіх відношеннях, які зовсім не бачать своїх гріхів і більше схильні концентрувати увагу на чужих недоліках. Іноді, якщо вони і постують, то лише заради здоров’я, або ж, щоб усе в їхньому житті було найкращим.
Але піст не може дати такої гарантії. Іноді буває, що він навпаки провокує розвиток якихось захворювань. Правда, не сам піст причина тої чи іншої болячки. Він лише вчасно виявив її. Якщо б людина не постувала, то хвороба протікала би приховано, а коли б її виявили, то було б уже занадто пізно.
Як бачимо, у всіх відношеннях краще строго постувати, ніж максимально своє утримання від скоромної їжі скорочувати. Багато людей послаблюють свій піст ніби заради гостинності, посилаючись на досвід святих отців, які ради дорогих гостей і щоб не виглядати фарисеями, значно зменшували піст, або і взагалі відміняли. Дійсно, так було. Але пізніше, як правило, вони ще більше посилювали його строгість, щоб надолужити згаяне.
У наш час краще не зменшувати строгість посту, а правильно пояснити людям, для чого він потрібен.
Більшість людей, навіть із постійних парафіян храму, неправильно до нього ставиться, тому що вони не знають про справжній його сенс.