Нестача щирої віри робить нас боягузами.
Про це сказав Предстоятель УПЦ сьогодні під час проповіді у Неділю 9-ту після П’ятидесятниці у Києво-Печерській лаврі, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Предстоятель розповів про євангельське чудо ходіння Іісуса Христа по водах (Мф. 14, 22-33) і зауважив, що ця історія вчить нас, як правильно творити добро.
«Господь вчить нас: якщо ми зробили добру справу, не слухати похвалу людську, а закрити вуха на похвалу і піти у відлюдне місце для молитви. Але тут мова йде в переносному сенсі, тому що не кожен може піти у відлюдне місце. Але є одна пустеля, в якій може усамітнитися кожен. Це — наша душа», — сказав він.
Блаженніший владика додав, що зробивши комусь добро, ми повинні покаятись і подякувати Богу в молитві за те, що Він сподобив нас бути знаряддям Промислу і милосердя Божого.
«Якщо ж ми не усвідомлюємо, що є знаряддям у руках Божих, то через спокуси Господь показує нам, що ми немічні, ми слабкі, ми нікчемні, що добро зробив Бог, а не ми. Ми — тільки знаряддя в руках Божих. Ми є тією ложкою, якою Господь годував спраглого, але не може ложка сказати, що “я нагодувала людину”, вона — лише знаряддя…», — підкреслив Блаженніший Митрополит Онуфрій.
Також Предстоятель розповів про те, чому апостол Петро, теж, хоча і пішов по воді, але почав тонути. Блаженніший владика нагадав слова Господа, промовлені до апостола: «Маловірний! Чого усумнився?» (Мф. 14, 31), і підкреслив: «Нестача сердечної віри робить нас боягузами. Апостол Петро згрішив проти Бога, тобто він применшив значення Бога, подумав, що хвиля сильніше Бога. А згрішивши, почав тонути».
Архіпастир пояснив, що є два різновиди віри: віра розуму і віра серця, — і саме віри серця не вистачало апостолу.
«Віра серця, яка народжується від того, що людина ввіряє себе в Закон Божий, вручає себе в руки Божі. Така людина будує своє життя не на власних домислах і принципах, а на тому, що Бог говорить. Якщо людина починає жити так, то починає пізнавати Бога. Це пізнання милосердя і любові Божественної. Віра серця робить людину сильною і здатною вміщати великі дари Божі», — сказав він.
Саме тому, як зазначив Предстоятель, ми повинні не просто називатися християнами, а жити по-християнськи, тобто будувати своє життя за заповідями Божими. І навів приклад молитви істинного християнина: «Спаситель молився в Гефсиманському саду: “Отче Мій! Коли можна, нехай обмине ця чаша Мене; Та проте, не як Я хочу, а як Ти” (Мф. 26:39). Це є зразок досконалої молитви. Тобто людина завжди має просити в Бога: “Господи, допоможи мені! Але якщо на те є Твоя Божа воля”».
Насамкінець Блаженніший Митрополит Онуфрій побажав бути розумними, коли робимо добро, і розвивати в собі ту сердечну віру, яка веде людину до спасіння.