Патріарх Московський і всієї Русі Кирил 7 грудня звершив Літургію в кафедральному соборі Христа Спасителя в Калінінграді. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до віруючих із проповіддю.
"...Найголовніше завдання, яке сьогодні стоїть перед Церквою, полягає в тому, щоб Євангеліє Спасителя, Його Божий закон увійшли в плоть і кров життя нашого народу. Нам іноді кажуть, що для того, щоб перемогти злочинність, потрібно поліпшити законодавство, потрібно ще більше вдосконалювати правоохоронні органи — і, напевно, це правильні слова. Але можна набагато простіше й дешевше вирішити не тільки проблему злочинності, а й проблему людського безладу, занепокоєння, відсутності радості в серці: живи за заповідями Божими, і все додасться (див. Мф. 6:33). Але для того щоб жити за заповідями Божими, потрібно їх знати і, крім того, потрібно поводитися так, щоб уникати всього того, що може цей Божий закон руйнувати.
У сьогоднішньому апостольському читанні (Єф. 5:8-19), у Посланні апостола Павла до Єфесян, містяться такі слова: «випробовуйте, що приємне для Господа, і не беріть участи в неплідних ділах темряви». будьте обережні, вчиняйте не як немудрі, але як мудрі, тому що час є коштовним, і роки життя, які людина проживає, не завжди прості.
Що ж означає не брати участі в безплідних ділах темряви? Діла темряви це ті справи, які інспіруються не Богом, а дияволом. Учасником є завжди людина, як у добрих справах, так і в злих. Злі справи ми здійснюємо, керуючись не Божими заповідями, а розумінням своєї вигоди, своєї користі. Ми намагаємося досягати своїх земних цілей. І якщо раптом на нашому шляху виникає щось, що є перешкодою, ми не осмислюємо причину появи цієї перешкоди і не шукаємо в собі джерело виникнення такої перешкоди, але ми частіше мобілізуємо свої сили, щоб будь-якими засобами, у тому числі й беззаконними, цю перешкоду подолати.
Господь називає ці діла темряви безплідними: вони не приносять плоду, вони не приводять людину до шуканого результату. Тому що людина хоче для себе блага, щастя, але, занурюючись у цю атмосферу безплідних богопротивних справ, ще тугіше затягує на собі петлю — дихати стає важко. І грошей може з'явитися багато, і будинок прекрасний, і машина, і робота, і влада... а душа неспокійна, бентежна, не знаходить собі місця. І те, що я говорю, стосується не одиниць — тисяч людей. Хто рахував ці тисячі, які здійснюють безплідні, тобто нікому не потрібні — і насамперед самій людині — вчинки темряви.
А що ж означає «випробовуйте себе»? Це означає: співвідносьте свої думки, свої справи з Божественним законом, щоб через незнання, невідання, помилково не зробити цієї безплідної справи, що руйнує людське життя і яка належить до темряви, а не до світла. Це випробування є надзвичайно важливим. Але для того щоб людина могла співвідносити свої вчинки з Божим задумом про неї, про світ, про людину, потрібно знати Божий закон. Ось чому ми й наполягаємо на тому, щоб із дитинства, з отроцтва люди опановували хоча б знання цього закону.
Але знань мало. Злочинці часто знають закони краще, ніж добропорядні громадяни. Я стикався з цим, відвідуючи місця ув'язнення. Там дуже багато розумних, освічених людей, які прекрасно знають закони і свідомо ці закони порушують. Ось так може бути і в духовному житті. Людина може знати Божі заповіді, але порушує їх, бо не вони є пріоритетом, не вони — кінцеве мірило життя й вчинків, але, знову-таки, почуття вигоди, як сама собі людина цю вигоду розуміє, прагнення до досягнення цілей, які зовсім не є богоугодними.
Тому крім знань Божого закону потрібно ще щось мати. Це «щось» є голос нашої совісті. По совісті треба жити. Тому що совість це не придбане якесь знання, що приходить до людини у міру отримання освіти. Совість вкладається Богом в душу кожної людини. І якщо живемо по совісті, якщо її не руйнуємо, то не тільки пам'ять про Божі заповіді, а й голос своєї власної совісті говоритиме: «Я поступаю гидко, бридко. Так, я хочу досягти якогось блага для себе. Не вийде». Цей голос совісті може в найважливішу мить зупинити людину і допомогти їй не брати участі в цих не плідних, а навпаки — руйнуючих людину справах темряви.
Про те, яким життєвим шляхом іти, як вибудовувати свої відносини з людьми, замислюється кожен з нас. Великий вплив справляє на людину як віра і знання Божого закону, так і національна культура. А чому? Тому що в культурі, створеніій протягом століть народом, присутній моральний ідеал. Він проник і увійшов у цю культуру не тому що хтось його винайшов, а тому що люди, які створювали цю культуру, жили духовним, моральним ідеалом Євангелія...
Слова апостола Павла про неучасть у ділах темряви є основоположними. Перед кожною людиною стоїть цей вибір. І перш ніж увійти в цю логіку здійснення богомерзотних справ, що руйнують людську особистість, потрібно про все подумати. Потрібно подумати про своїх батьків, про своїх бабусь і дідусів. Потрібно подумати про національних героїв, які віддавали життя своє за Батьківщину. Потрібно згадати позитивних героїв нашої великої літератури. Потрібно згадати приклади святих, які також лежали в основі літературної творчості нашого народу. І тоді цей потужний духовний і культурний пласт стане редутом, неприступною фортецею перед усіма диявольськими спокусами..."
Повний текст проповіді можна прочитати тут
За матеріалами прес-служби Патріарха Московського і всієї Русі