Померла настоятелька Київського Свято-Вознесенського Флорівського монастиря ігуменя Антонія

У понеділок, 16 квітня, після тривалої хвороби відійшла до Господа ігуменя Антонія (Фількіна) - настоятелька Свято-Вознесенського Флорівського монастиря.

За своє служіння Церкві ігуменя Антонія (Фількіна) була удостоєна багатьох церковних нагород. Мала право носіння другого хреста з прикрасою. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Ігуменя Антонія народилася 27 вересня 1934 року, на свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, у селі Бояни Брянської області. У 22 роки вона прийшла на послух до Флорівського монастиря і все своє життя присвятила цій обителі.

У важкі часи атеїстичного лихоліття разом з іншими сестрами перенесла багато випробувань, заради того, щоб уберегти обитель від закриття.

Постриг матушка прийняла у 1972 році. Багато років вона виконувала послух келійниці ігумень Антонії, Флавії, Анімаіси і Агнеси, була призначена економом обителі.

У 1985 році, на свято мчч. Флора і Лавра (31 серпня), була затверджена на посаді ігумені Свято-Вознесенського Флорівського монастиря.

Під керівництвом ігумені Антонії пройшли масштабні роботи по відновленню обителі, реставрація храмів і келійних корпусів. Її стараннями було відкрито кілька скитів. За роки її ігуменства постриг в обителі прийняла ціла плеяда монахинь.

Особливою турботою матушки Антонії були справи милосердя. З її благословення Флорівський монастир рясно благотворив лікарням, дитячим будинкам, тюрмам і багатьом нужденним.

Ігумені Антонії вдалося зберегти і передати наступним поколінням монастирські богослужбові традиції Свято-Вознесенського Флорівського монастиря, які своїм корінням сягають глибокої давнини. Під час її ігуменства, у 2009 році, була прославлена ​​одна з подвижниць обителі — преподобна Олена Флорівська (Бахтєєва; † 1834).

Роки її ігуменства стали періодом розквіту обителі після десятиліть атеїстичного лихоліття. Пам’ять про неї завжди буде зберігатися не тільки у серцях сотень флорівських монахинь, а й багатьох людей, що знаходили у матінки Антонії духовну розраду і підтримку.