Свято Торжества Православ’я було встановлено у IX столітті у пам’ять про перемогу над єрессю іконоборства / news.church.ua
Молитовні ходи здійснять у свято Торжества Православ’я, що відзначається в першу неділю Великого посту віруючі різних міст України.
У Чернігові, Запоріжжі та Рівному православні українці помоляться про мир у державі. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на прес-служби єпархій.
25 лютого 2018 року Хресний хід у Чернігові розпочнеться біля Спасо-Преображенського собору. В цілому подолавши близько 16 кілометрів, відвідуючи храми, православні обійдуть довкола серця міста. Початок молитовної ходи о 8.00.
Цього ж дня о 15.00 розпочнеться багатотисячний Хресний хід у Запоріжжі. Віруючі пройдуть з молитвою від Свято-Андріївського кафедрального собору до Свято-Покровського архієрейського собору. У цілому віруючі подолають близько 2,5 км.
Традиційний святковий хресний хід у Рівному розпочнеться о 16.00 біля Свято-Воскресенського кафедрального собору. Православні рівняни пройдуть близько 2 кілометрів по одній з центральних вулиць міста. Завершиться Хід молебнем під відкритим небом біля Свято-Георгіївського подвір’я.
Нагадаємо, свято Торжество Православ’я було встановлено у IX столітті в пам’ять про перемогу над єрессю іконоборства, суттю якої було заперечення вшанування ікон.
У 730 році візантійський імператор Лев III Ісавр заборонив шанування ікон. Результатом цього рішення стало знищення тисяч ікон, а також мозаїк, фресок, статуй святих і розписних вівтарів у багатьох храмах. Іконоборство було офіційно визнано у 754 році на так званому іконобочому соборі за підтримки імператора Костянтина V Копронима, суворо ополчилися на православних шанувальників ікон, особливо ченців.
За своєю жорстокістю іконоборчі гоніння можна було порівняти з гоніннями на Церкву язичницьких імператорів Діоклетіана і Нерона. За свідченням літописця Феофана, сучасника цих сумних подій, імператор: «… багатьох ченців повбивав ударами бичів, і навіть мечем, і незліченну кількість осліпив; у деяких обмазували бороду воском і маслом, підпускав вогонь і таким чином обпікав обличчя та їхні голови; інших після багатьох мук відсилав у вигнання».
Боротьба з іконошануванням розтягнулася майже на сторіччя і припинилася лише у 843 році, коли з ініціативи імператриці Феодори в Константинополі був скликаний Собор, на якому було вирішено відновити шанування ікон в Церкві. Після того як Собор засудив єретиків-іконоборців, Феодора влаштувала церковне торжество, яке припало на першу неділю Великого посту.
У той день патріарх, митрополити, ігумени монастирів, священики і безліч мирян вперше за багато десятиліть відкрито вийшли на вулиці столиці з іконами в руках. До них приєдналася і сама імператриця Феодора. На спомин про цю подію щороку в першу неділю Великого посту Православна Церква урочисто святкує відновлення іконошанування, іменоване Торжеством Православ’я.