Коментуючи для радіо «Ера» майбутні парламентські вибори та участь православних християн у голосуванні цієї неділі, 26 жовтня, голова Синодального просвітницького відділу УПЦ протоієрей Георгій Коваленко зокрема зазначив, що участь у виборах є нашим обов’язком як громадян держави, а як віруючі люди, ми всі маємо молитися про обрання гідного парламенту.
«Ми одночасно є громадянами Неба і громадянами земної держави. І маємо виконувати свій громадянський обов’язок як по відношенню до Небесної Влади, так і по відношенню до влади земної, — сказав в інтерв’ю о.Георгій.
Колись Господь показував монету із зображенням кесаря і казав: «Віддавайте кесарю кесареве, а Боже — Богові». У нашому випадку ми так само можемо показати паспорт громадянина України і сказати, що сучасне кесареве – це наша участь у виборах.
Християнин має бути слухняним громадянином, який виконує всі покладені на нього державою обов’язки. Вибори – це, з одного боку, обов’язок, з іншого боку – відповідальність. Ми обираємо владу в державі і маємо це робити відповідально і професійно.
А як громадяни неба, ми всі маємо молитися. Молитися про те, щоб Господь після виборів дарував нам благословення, а не попущення. Адже напевне, що Господь знає, які депутати були б для нас найкращими, але вибір залишає нам. І тому ми маємо молитися і робити все для того, щоб наша, людська воля відповідала волі Божій. Якщо це буде, тоді це буде благословення.
Якщо, на жаль, ми зробимо хибний вибір, то це буде попущення, черговий урок, який нам доведеться проходити і терпіти.
Так от, щоб зайвого не терпіти, треба в недільний день, 26 жовтня, на який призначено позачергові парламентські вибори, зранку піти до церкви, помолитися, щоб Господь благословив нас новими депутатами, новим парламентом, щоб вони дійсно писали ті закони, які не будуть суперечити Божим заповідям. І, помолившись, піти і відповідально зробити свій громадянський вибір.
І ще одне. Не треба в батюшки питати, за кого вам голосувати. Щодо кандидатів та партій, то треба звертатися до політологів, почитати програми, треба зважити на реальні справи. Тобто, є багато земних речей, які можуть підказати. А священик не повинен радити, кого обирати чи яку політичну систему будувати. Може, навіть, священику варто розпитати про вибори і кандидатів у когось з парафіян, хто є фахівцем з цих питань. Але приватно, не з амвону. Церква – це місце для молитви, а не для політичної агітації.