У свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, 27 вересня, Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в московському храмі священномученика Климента, папи Римського. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Церкви звернувся до віруючих із проповіддю.
"...Усім відомо, що це свято встановлено у зв'язку з тим, що після обрітення Хреста Господнього Животворящого біля Голгофи за наказом імператриці Єлени, матері Костянтина Великого, цей Хрест був споруджений Патріархом Єрусалимським, ймовірно, над великою людською юрбою, як свідоцтво про те, що Хрест віднайдено і повернуто людям, але не як знаряддя тортур і страти, а як символ їхнього спасіння...
Саме тому цього дня читається уривок з першого послання апостола Павла до Коринфян, в якому містяться надзвичайно мудрі, пройняті Божественною правдою слова про Хрест: Бо коли світ своєю мудрістю не пізнав Бога, то угодно було Богові юродством проповіді спасти світ (см. Кор. 1:21)...
А що таке юродство? Це вид безумства. У християнській традиції йому приписуються особливі благородні риси, і ми знаємо, що серед святих були юродиві. Але апостол Павел говорив про інше юродство. Він говорив про дурість, про неймовірну інтелектуальну слабкість, про те, що для одних було спокусою, а для інших — безумством. Як можна було засновувати спробу людини пізнати Бога на людській слабкості, майже на божевіллі? Що таке була проповідь про Христа? Іудеї не могли зрозуміти її; це дійсно була певна спокуса: як це так — чоловіка страчено як злочинця найганебнішою стратою, що від нього може бути доброго? Яка сила може виходити? Від хрестів шарахалися вбік. Це був найстрашніший образ приниження, слабкості, поразки йі покарання.
Можна провести якісь паралелі з сучасним життям. Це якби хтось раптом став говорити про те, що камера довічного в'язня несе в собі спасіння, та не для однієї людини, що можливо, але для всього світу. Як би ми поставилися до такої проповіді? Спокуса для одних і безумство для інших. Ось чим була проповідь про Хрест!
І постає найглибше, можливо, і принципове питання: чому Господь обрав приниження, яке безумством видається кожній розсудливій людині? Чому Він обрав такий спосіб спасіння? Тільки з однією метою — щоб усім стало ясно, що Бог спасає людину, і ніяка людська мудрість до цього не має ніякого відношення, як ніякого відношення до цього не має і людська сила.
З цього випливає дуже важливий висновок: з опорою на силу неможливо штурмувати небеса. Сила це не той інструмент, не той спосіб, яким можна знайти спасіння. Адже дуже багато хто в язичницьку давнину так і думав, що тільки герої стають небожителями: треба бути спочатку героєм, щоб потім зійти на язичницький Олімп.
Проповідь про Хрест свідчить про повну відмову Бога від усякої людської сили в справі спасіння людей. І Господь обирає Хрест — символ приниження, символ слабкості, символ поразки, спокусу для одних і безумство для інших, щоб з цього Хреста явити всьому світу спасіння...
І ми знаємо, що Господь спасає, що Хрест — «хранитель усієї вселенної», Хрест — торжество Церкви. Опора для народів і держав — Хрест слави Божої. І в цьому вже через досвід сприйнятті сили Хреста — вся наша віра в правоту Божественного одкровення про те, що не силою людською, але силою Божою ми врятовані.
А якщо так, якщо спасіння від Бога, а не від людини, то що ж найголовніше у житті? Найголовніше — служити Богу, Спасителю нашому, Тому, Хто це спасіння приніс для всіх народів, для всіх епох і для всіх континентів, Хто відкрив обійми роду людському. І нам небагато чого залишилося — відповісти на цю Божественну дію, відповісти на дію спасенної благодаті Божої своїм послушенством, своєю довірою до слів Господа, до Його Божественних заповідей.
І якщо ми всі засвоїмо велику істину про те, що нас спасає не наша сила, а Бог, то дуже багато чого зміниться в нашому житті. Ми зуміємо правильно розставити життєві пріоритети, ми зможемо пройти шляхами свого життя мирно, спокійно і спасенно..."
Повний текст проповіді можна прочитати тут
За матеріалами прес-служби Патріарха Московського і всієї Русі
