У Києво-Печерській лаврі виконаний комплекс дренажних робіт щодо відведення водних потоків від Ближніх печер. Як повідомив "УНІАН-Релігії" начальник відділу капітального будівництва Києво-Печерської лаври протоієрей Георгій Кабашний, монастир убезпечив Ближні печери від можливого підтоплення природними і техногенними підземними водами.
«Підтоплення може призвести печери до аварійного стану, вони можуть обвалитися. Монастир постійно вирішує проблеми зі зниження рівнів і відведення підземних потоків, які йдуть до Ближніх печер з боку вулиці Лаврської. Це питання піднімалося перед державою, ми просили про допомогу, але змушені були виконати роботу власними силами - за кошти лаври і благодійників.
На сьогодні виконано перший етап: будівництво шпунтового огородження - підземної протизсувної споруди. Ми перейшли до другого етапу - відновлюємо братський корпус №40 на збереженому фундаменті і створюємо додаткову дренажну систему для відведення підземних ґрунтових вод», - пояснив Георгій Кабашний.
За словами отця Георгія, роботи з відновлення корпусу №40 почалися в 2013 році на фундаменті будівлі, яку було розібрано в 1960-х роках.
Також отець Георгій повідомив про роботи з укріплення схилу над Дальніми печерами лаври.
«Зараз йде один з етапів комплексної роботи з водовідведення, водопониження та дренування схилу в районі Дальніх печер, щоб забезпечити безпечне сходження води в районі галереї між Ближніми та Дальніми печерами і далі, вниз, до храму Живоносне джерело. Ми зміцнюємо сектор схилу над галереєю біля корпусів № 52 і № 53 та відновлюємо монастирське овочесховище», - повідомив Георгій Кабашний.
Як повідомив "УНІАН-Релігії" головний архітектор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Олександр Романченко, в останні роки на території нижньої лаври активізувалися зсувні процеси, осідання поверхні. Зокрема, було зафіксовано руйнування бетонних підпірних інженерних конструкцій, розширення тріщин, провали й осідання грунту в районі схилу Лаврського яру, який прилягає до ділянки монастирського овочесховища, побудованого на південному схилі Лаврського яру в кінці 1980-х - початку 1990-х рр., після передачі монастирю нижньої лаври.
Також у заповіднику відзначили, що протизсувні заходи та відтворення втрачених будівель ведеться відповідно до Плану організації території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, затвердженими Міністерством культури України.
Цей документ отримав схвалення міжнародної моніторингової місії Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Замовником усіх робіт є Свято-Успенська Києво-Печерська лавра (чоловічий монастир).
