Сповідниця Іраїда Осипівна Тихова походила з благочестивої селянської сім'ї, досить бідної, батьки не могли дати їй освіти.
Дівчинка з дитинства мріяла бути вчителькою, і тому в 1918 році у віці 22 років вона вступила на річні курси при Учительській семінарії в Угличі. Після цього вона відразу ж вступила на Углицькі богословські курси, організовані архієпископом Углицьким Серафимом (Самойловичем).
З 1919 року по 1931 Іраїда Осипівна працювала вчителькою сільської школи.
Протягом усього свого життя вона надавала допомогу ув'язненому духовенству.
Після арешту архієпископа Серафима (Самойловича) багато разів їздила до нього на заслання, передавала зібрані прихожанами продукти і гроші.
Після виходу Декларації митрополита Сергія (Страгородського) Іраїда Осипівна долучилася до частини Руської Православної Церкви, що відокремилася від нього, яка не згадувала митрополита Сергія за богослужінням як свого предстоятеля, а вважала законним місцеблюстителем Патріарха митрополита Петра (Крутицького).
У 1931 році Іраїду Осипівну заарештували за антирадянську діяльність і засудили до 3 років таборів. Вона відбула цей термін повністю. Після звільнення їй було заборонено викладати в школі.
До 1943 року Іраїда Осипівна жила в селі Котово Углицького району, була регентом церковного хору в Успенській церкві. У її будинку жив єпископ Василь (Преображенський), в своїй лазні вона влаштувала таємну церкву, в якій служив владика.
У 1943 році їх усіх заарештували: єпископа Василя, Іраїду Тихову, її брата Івана Йосиповича, сестер Анну і Серафиму, їх тітку Вассу Іванівну Тихову. Завели групову справу. Іраїду
Тихову засудили до 5 років заслання, після якої, з 1948 року і до своєї смерті в 1967 році Іраїда Осипівна жила в рідному селі Котово. Похована вона була на кладовищі біля церкви.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
