25 липня Православна Церква згадує святих: мученика Прокла «плакальника» і його племінника мученика Іларія
За часів правління імператора Траяна, на початку II століття, в містечку Каліпт, недалеко від Анкіри (сучасна столиця Турецької Республіки), жив християнин, на ім’я Прокл.
Траян видав закон, який наказував затримувати християн. Святий Прокл виявився одним з числа взятих під варту.
Після тривалих умовлянь принести жертву богам, місцевий правитель наказав підвісити святого Прокла до дерева вниз головою і стругати тіло металевими крюками. Прокл залишався непохитним. Тоді йому повеліли бігти за колісницею голови області. На півдорозі мученик змолився Господу і коні зупинилися. Ніщо не могло зрушити тварин. Колісниця не їхала, доки правитель не написав на папері: «Єдиний є Істинний Бог, Якого шанує Прокл, і немає іншого, крім Нього».
Але як тільки вони досягли міста Каліпта, святого почали мучити ще жорстокіше.
У результаті його вивели за межі міста, прив'язали до дерева і розстріляли з луків.
По дорозі їм зустрівся молодий племінник Прокла, якого звали Іларієм. Він також сповідував себе християнином. Через три дні його зв'язали і волокли по дорозі за місто, де і стратили мечем.
Святі мученики Прокл і Іларій блив поховані в одній могилі.
Мученик Прокл вважається цілителем хвороб очей. У ніч на 25 липня люди збирали рясну ранкову росу, яку вважали цілющою, в тому числі і від пристріту.
У народі святий мученик називається «плакальником» або «Проклом - великі роси».
Тропарь
Мученицы Твои, Господи, во страданиих своих венцы прияша нетленныя от Тебе, Бога нашего, имуще бо крепость Твою, мучителей низложиша, сокрушиша и демонов немощныя дерзости. Тех молитвами спаси души наша.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії.
При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
