Голова Синодального інформаційного відділу Московського Патріархату Володимир Легойда, говорячи про значення Сергія Радонезького для культури історичної Русі, у своєму інтерв'ю назвав преподобного богословом в найвищому розумінні цього слова і засновником руського старецтва».
«Є такий відомий вислів: "Хто молиться, той і богослов". З цієї точки зору преподобний Сергій, безумовно, богослов. Хоча і не в академічному сенсі, тому що ми не знаємо його текстів, до нашого часу дійшло лише кілька фраз. Але він був богословом у самому вищому сенсі цього слова», - заявив В.Легойда.
«У молитовному монашому подвигу преподобного очевидна спадкоємність традиції ісихазму. Саме діяльний ісихазм преподобного Сергія і його учнів, за словом Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, став джерелом збирання народу в єдину духовну цілісність - Святу Русь», - додав він.
«Виникнення руської духовної культури і російської культури взагалі, Свята Русь як культурний ідеал, як осередок ціннісних орієнтирів (існуючих в культурному просторі і сьогодні), безумовно, пов'язані з преподобним Сергієм», - підкреслив голова Синодального відділу.
Легойда також нагадав, що преподобний Сергій заклав нову модель взаємодії монастиря і світу, завдяки появі якої виник і феномен «руського старецтва».
«Монахи йдуть з цього світу, але світ притікає в монастирі - за духовною порадою, за допомогою, за розрадою. Люди різних станів, різних духовних і культурних потреб знаходять відповіді на свої численні запитання у стінах Оптиної пустелі в XIX столітті. Все це також багато в чому - спадщина ігумена землі руської», - підбив представник Церкви.
Синодальний инфомационный відділ/Патріархія.ги
