23 травня в Успенському соборі Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника відбулася культурно-мистецька акція до Дня слов’янської писемності і культури.
Захід здійснений за підтримки Міністерства культури України, Святої Успенської Києво-Печерської Лаври, Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, Фонду «Києво-Печерська Лавра». Організатор акції – Державна агенція промоції культури України.
На початку свята перший проректор Київської духовної академії і семінарії протоієрей Сергій Ющик привітав учасників і поздоровив з наступаючим днем рівноапостольних Кирила та Мефодія, учителів Словенських, та днем слов'янської писемності і культури.
Ведуча заходу народна артистка України Лариса Хоролець зачитала вітання для учасників акції від Міністра культура України Євгена Нищука.
У культурно-мистецькій акції взяли участь: хор Київської духовної академії та семінарії, хор Святої Успенської Києво-Печерської лаври, народний аматорський жіночий хор «Ярославна», Муніципальний академічний камерний хор «Київ».
Під час свята прозвучали твори Д.Бортнянського, А.Веделя, К.Стеценка, М.Леонтовича, М.Мусоргського, М.Лисенка, П.Чайковського інших авторів, духовні та класичні твори старослов’янською, російською, польською, болгарською та чеською мовами.
Також у виконанні Муніципального академічного камерного хору «Київ» прозвав твір на вірші Т.Г. Шевченка. Колектив присвятив цей твір «Небесній сотні».
В рамках заходу в Успенському соборі, до уваги учасників та гостей акції, була представлена книжкова виставка з фондів Національної історичної бібліотеки України, присвячена рівноапостольним Кирилу та Мефодію та Дню слов’янської писемності і культури.
Головний режисер заходу – народний артист України Дмитро Мухарський.
*** 24 травня в Україні, Росії, Білорусі, Болгарії, Сербії, Словаччині, Македонії, Чорногорії, Чехії відзначають День слов'янської писемності і культури. Свято приурочене до дня вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія, слов'янських просвітників та проповідників християнства, котрі вважаються «батьками» слов'янської абетки, створеної на основі грецької. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця». Брати також переклали з грецької мови на слов'янську Євангеліє та Псалтир.
