Середа,
23 серпня 2017
Наші спільноти

Митрополит Почаївський Володимир: У 80-х нас обвинувачували, що ми націоналісти, а тепер, що москалі

26 лютого ситуація в Успенській Почаєвській лаврі спокійна. Увечері, 24 лютого, в лавру стало надходити багато дзвінків про провокацію, що готується в Почаєві. Сенс провокації був у тому, що діти і жінки, яких привезуть, повинні зайти в один з храмів Почаївської лаври і звідти не виходити. Коли чергові попросять приїжджих залишити храм, планувалося влаштувати шум, який журналісти обов'язково мають зафіксувати на фото- , відеоапаратуру і з відповідними коментарями запустити в ЗМІ. 

Дізнавшись про це, 25 лютого, люди почали з самого ранку збиратися в лаврі. 

До приїзду «гостей» братія і православні християни утворили щільну живу стіну перед Святими вратами обителі і служили акафісти. Побачивши це, «гості» зрозуміли, що їм сьогодні не вдасться здійснити задумане. Тому, помолившись біля пам'ятника Бандери, вони роз'їхалися.

Митрополит Почаївський Володимир
Митрополит Почаївський Володимир

Митрополит Почаївський Володимир

Вклоняюся вам за вашу віру і за вашу любов до святої обителі!

Про те, як ми живемо у Почаївській лаврі, і як трудиться братія – всі ви знаєте і бачите. Про це свідчить і сама лавра, до якої ви приспішили молитися. Якою є ситуація всі ви розумієте.

Тож, чому ми подзвонили у дзвони і звернулися до вас? Тому що ще вчорашній вечір був дуже сумбурним. Постійно лунали дзвінки, в яких люди виказували свою тривогу і повідомляли про те, що чули заклики певних людей – їхати у Почаївську Лавру, щоб її захопити.

У чому нас обвинувачують? Нас звинувачують у тому, що у нас переховується Янукович. На цю маячню я навіть не знаю, що говорити. Ще кажуть, що у нас тут переховуються 200 «тітушок» – злочинці зі зброєю... Нібито проїжджав бус по кременецькій дорозі, обвішаний іконами, при перевірці якого побачили, що там зброя і т.п. При цьому вони ж самі його пропустили, виходить. Чому?

Я говорив по телефону з тими, хто нас підозрює у чомусь і пропонував: «прийдіть, я вас зустріну і яке приміщення у лаврі ви скажете відкрити, відкрию. Якщо щось знайдете, даю вам руку, відрізайте всі мої пальці».

Але самі, браття і сестри, розумієте, що ці люди говорять таке, що ми, православні, такого не можемо навіть у голові скласти – одна брехня і неправда.

Тепер знову з’явилася інформація, що із Тернополя їде до Почаєва група, між ними є депутати, які бажають з нами зустрітися. Як воно далі буде – не знаємо...

Поступила ще така інформація, що з майдану виїжджає теж частина людей, тому що тут ніби є «тітушки» і ховається та особа, про яку я вам сказав.

Через те, браття і сестри, ми вам будемо повідомляти якщо виникне небезпека: або дзвоном, або іншим методом. Будемо, браття і сестри, готуватися до всього, тому що це дійсно випробування нашої віри. Жити православному християнину непросто, помирати, видно, що ще складніше.

Спочатку віків диявол був людиновбивцею, брехуном, і тільки ті, хто являються його рабами, можуть творити його волю. Істинний православний християни на таку брехню і на такі справи неспроможні.

***

Сьогодні журналісти приходили, питали, чому ми їх не впускаємо. Я кажу: «Яка причина вашого приходу? Так, до сьогоднішнього дня ми завжди усіх впускали. А ви бачите, що зараз твориться у державі? Ви взяли дітей, приїхали сюди і захотіли молитися... Помоліться в себе вдома сьогодні, завтра, а коли ситуація стабілізується, тоді будуть відкриті ворота і всі ви будете заходити». Але, що ми не кажемо, їм все не те.

До чого ми не закликаємо, ми все не такі – ми москалі і т.п. Та я 60 років живу в Україні, мої браття живуть тут, батьки народилися і жили на цій землі, поховані тут, я не приїхав з іншої країни.

Вони такі герої сьогодні, але треба було показувати свій героїзм тоді і у 1980-х роках, коли неможливо було приписатися у Лаврі ні за яку ціну. Треба було тоді проявити героїзм і поборотися із радянською владою. Тоді нас обвинувачували, що ми націоналісти, а тепер – що москалі.

Ми, браття і сестри, не намагаємося нікому годити. Через те нехай вони знають, що святиню ми не віддамо, вона православна святиня у лоні канонічної Церкви. Вони можуть її захватити тільки для того, щоб нас усіх перестріляти. Але для нас життя – це Христос, а смерть – преобретіння.

Всі ми знаємо, що наша віра – правильна і ми прагнемо до вічного спасіння. А те, що ми з вами зараз переживаємо, це, браття і сестри, випробування нашої віри. Через це не будемо малодушнічати, проситимемо від Бога помочі, заступництва Матері Божої, Яка захистили Лавру у 1675 р. від турків. Надіємося, що Вона і тепер захистить і нас, і вас. А наші діти й онуки зможуть приходити, вклонятися нашим святиням і спасати свої душі.

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку