Відповідь єпископа Львівського і Галицького Філарета всім, хто зацікавлений у сепаратизмі через залякування громадян України у ймовірному схваленні жителями Західної України фашизму.
Відслідковуючи динаміку останніх суспільних настроїв, мушу відзначити, що різке звинувачення жителів Західної України у фашизмі є проявом сепаратизму і загострення конфліктів, що негативно впливає на пошуки порозуміння серед українського народу. Ми не фашисти і не нацисти, в чому хочуть певні сили сьогодні залякати жителів Сходу і Півдня нашої Держави! Господь наділив нас великою милістю – дав нам могутню державу – Батьківщину одну для всіх, кому вона дорога. Цей дар від Бога ми повинні шанувати і працювати над тим, аби Україна була вдячною Богу за такий дарунок. І наша вдячність Йому – це наше достойне життя у повазі та любові до оточуючих, у самопожертві кожного на своєму місці, чесно відстоюючи свою соціальну позицію.
Останні події у Києві, смерть наших співгромадян мають раз і назавжди навчити нас бути свідомими і не бути сліпими. Ми повинні відповідати за майбутнє своєї держави, плідно і чесно працюючи, кожен на своєму місці. Ми повинні зрештою навчитися щиро молитися і в цій молитві виховувати своїх дітей. І все це можливо, якщо ми справді навчимося любити людей!
Ми повинні навчитися не просто любити людей, а й поважати їх переконання. Я закликаю і наших галичан бути мудрими та інтелігентними людьми, для яких християнські пріоритети повинні займати найважливіше місце в житті. Будьте розсудливі і мудрі – тільки така позиція дозволить усім нам упевнено дивитися на спільне майбутнє і робити кроки на зустріч один одному.
Тому гірко бачити, що отримавши шанс на побудову нової держави, ми стаємо на ті ж граблі – поспішно звинувачуємо один одного, шукаємо причину, через яку можемо виправдати власну відмову чути свого ближнього. Якщо ми і справді християни, якщо ми бажаємо прокинутися у могутній і квітучій Україні – раз і назавжди відкиньмо такі поняття як «фашизм» та «нацизм». В нас немає екстремістів – у нас є народ Божий, що виявляє свою волю і для того, щоб зберегти Україну, зберегти наші душі – протягнімо всі один одному руку і почнімо говорити мовою любові!
