Протоієрей Валентин Марчук, голова інформаційно-просвітницького відділу Волинської єпархії Української Православної Церкви провів брифінг для журналістів з приводу Дарів волхвів – однієї з небагатьох реліквій, котра пов’язана із земним життям Ісуса Христа, збереглася до нашого часу і в ці дні перебуває у Києво-Печерській Лаврі.
Приводом для зустрічі з представниками засобів масової інформації стали звертання волинян у єпархію та до окремих священиків. Ще до 30 січня дари волхвів будуть виставлені для поклоніння у Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі, і наразі біля них уже змогли помолитися, доторкнувшись до реліквії, освяченої дотиком Новонародженого Ісуса, вже понад 100 тисяч людей з усієї України. Не зважаючи на морозну погоду, люди з благоговінням стоять по кілька годин у черзі. З приводу такого поклоніння вже сказано самим Ісусом Христом: “По вірі вашій вам буде”. Проте почали звучати і твердження, наче дари волхвів… не справжні… І це на Волині, де народ споконвіку богобоязнений і щиро вірує у Господа.
Про поклоніння волхвів, які принесли дари (золото, ладан і благовонну речовину смирну, або мірру) Богонемовляті Христу, говориться в Євангелії від Матвія. Згідно з переказом, відображеним у письмових візантійських джерелах, Дари волхвів передала Єрусалимській церкві Пресвята Богородиця. В Єрусалимі вони знаходилися до IV століття, при імператорові Східної Римської імперії Аркадії (395 – 408) були перенесені в столицю Візантії, Константинополь. Коли ж турки захопили Константинополь, святиню передали на Афон у монастир святого Павла. Відбулося це 1470 року.
Відтоді, більше півтисячі років, дари волхвів не покидали Афон жодного разу, і нині перебувають в Україні з благословення Вселенського Патріарха. Протоієрей Валентин Марчук каже, що ця дорога для кожної православної душі святиня Божим промислом потрапила на нашу землю, в нашу Україну саме тоді, коли ситуація у державі вимагає величезного молитовного єднання людей заради спокою і миру на нашій землі.
– У 2011 році я вперше побував на Афоні, і так випало, що у монастирі святого Павла ми були тривалий час, навіть ночували. Отож зміг більше часу провести біля дарів волхвів, помолитися біля них, – пригадує отець Валентин. – Тільки не віруюче серце, людина, котра у Бога й не вірить, могла б сказати, що ці дари – не справжні. Кожен може поклонитися зараз їм, і відчути благодать Божу. Особливу можливість отримують жінки, які можуть прикластися до ковчежка з реліквією, адже за правилами монашої держави Афон туди допускають тільки чоловіків, і це правило не порушується століттями. Вшанування християнських святинь для віруючої людини є можливістю зробити ще один крок назустріч Богу. Поклоніння дарам волхвів – це і велика духовна підтримка, це ще одне нагадування нам, що Спаситель приходив на цей світ у вигляді земної людини. І наша духовна сила саме у вірі.
Волхви, як відомо, принесли Богонемовляті Ісусу золото, ладан і смирну. Журналістам було цікаво дізнатися, що золото – це 28 невеликих пластин-підвісок у вигляді трапецій, чотирикутників і багатокутників, прикрашених витонченим, філігранно виконаним орнаментом. На жодній із пластинок малюнок не повторюється! Ладан і смирна, принесені роздільно, були з’єднані у невеликі, завбільшки з маслину, кульки темного кольору. Їх збереглося біля сімдесяти. З’єднання це дуже символічне: ладан і смирна, принесені Богові і Людині, з’єднані так само нерозривно, як у Христі з’єдналися дві природи: Божественна і людська. Волхви були язичниками, і у їхній іпостасі увесь язичницький світ прийшов до нашого Новонародженого Спасителя, аби вклонитися Йому і змінити своє життя.
– Предстоятель нашої Церкви Блаженіший митрополит Володимир відзначив: “Дуже відрадно, що така велика святиня як дари волхвів прибула в Україну саме у цей тривожний для усіх нас час”, каже отець Валентин. – Можливо Господь таким чином дає нам знак, що потрібно молитися і молитися, бо спільна щира молитва може творити те, що називають словом “чудо”. У неділю у Києво-Печерській лаврі біля дарів волхвів молилося до двох тисяч дітей. Це найщиріша молитва! Бо ж сказав Господь: “Будьте, як діти, бо їх є Царство Небесне”. І з благословення керуючого Волинською єпархією митрополита Волинського і Луцького Ніфонта ми звертаємося до наших вірних, аби вони приходили у храми з дітками. Така спільна молитва об’єднує і додає духовної радості.
Наталія МАЛІМОН
Волинська Єпархія УПЦ
