Шановні брати і сестри!
Сьогодні я, спостерігаючи ситуацію в нашій країні, ставлю собі на вид ту печаль і горе, яке приносить людям роздор, неудобство і всяке неподобство. Мені здається, що все наше населення повинно підтримати всі добрі начала тих, хто тягнеться до миру і не проповідує вражди.
Приємно бачити, що молодь не стоїть осторонь і переживає за свою Україну. І ми віримо, що всі сили нашої громадськості переживають однаково і, Бог дасть, приведуть нас до єдиного, взаємного і того, що турбує сьогодні наші серця і наших громадян.
Виходом із ситуації, що сталася, я бачу єдине – спільний діалог, пошуки тих шляхів, які ведуть до взаємопорозуміння, а не ворожнечі. Тож мусимо собі все це твердо мати на умі і докласти всіх зусиль кожний до того, щоб не разразилась хвиля ненависті. Треба зібратись де завгодно під керівництвом Президента і повторити наші християнські моралі для того, щоби бути впевненими, що ми живемо у країні, ми любимо Україну, і ми докладаємо всіх зусиль для того, щоб знайти порозуміння. І воно, я думаю, буде знайдено. З допомогою і силою Божою, до якої ми звертаємось. В цьому хай буде нам помічником Великий Бог і святі угодники.
