Літопис буття нашого народу зберігає пам`ять про багато історичних подій, як славетних, так і драматичних. Однією з найбільш жахливих трагедій для України став Голодомор 1932-1933 років. 

Про це йдеться в оприлюдненому на сайті Української православної церкви зверненні Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира до 80-ї річниці Голодомору.

Предстоятель УПЦ наголосив: «Вісім десятиліть пройшло з тих пір, але й сьогодні наше горе не вщухає, наповнюючи душу скорботою і спонукаючи підносити Богу молитву за мільйони невинних жертв».

Митрополит зазначив, що Господь дав нам у володіння родючу землю, плідну й благодатну, наче Едем. За його словами, виконуючи заповідь про працю на ній, сумлінний і дбайливий трудівник завжди отримував щедрі врожаї, адже Господь, який «насіння дає сіячеві і хліб на поживу», примножував плоди праведності усіх, хто в мирі, злагоді і благочесті працював на своїй ниві.

«Однак, у буремному ХХ столітті наш край зазнав страшного лиха: мільйони людей прийняли мученицьку смерть від масового голоду. Це сталося не через пошесть чи неврожай. Голодомор був однією з ланок репресивного ланцюга більшовицької влади, яка взяла на озброєння ідеологію побудови світу на нових засадах – без Бога та Його морального закону. Оголошуючи благо народу головною метою, насаджуючи свій рай на землі, богоборці натомість засіяли її людськими кістками та зросили річками сліз», - написав митрополит Володимир у своєму зверненні.

Він зауважив, що «пагубне сіяння принесло гіркий плід прокляття, адже «хто сіє в плоть, той від плоті пожне тління».
«Зречення християнської моралі нікому не принесло щастя. І про це свідчить багатовікова історія нашої Вітчизни. Рай без Бога обернувся для народу в пекло. Цей суворий урок вітчизняної історії свідчить про безплідність усіх намагань побудови державного, політичного та суспільного ладу без заповіданих Богом моральних засад. Такий лад приречений на самознищення», - наголосив глава УПЦ.

Він підкреслив, що «період панування безбожного репресивного режиму ознаменований подвигом мучеництва та сповідництва величезної кількості православних християн». «Вони гинули від голоду, ув’язнення, катувань. В 1930-ті роки фізичного знищення зазнала більшість єпископату і духовенства Православної Церкви в Україні та безліч мирян – найкращих представників народу. Церква разом зі своєю багатомільйонною паствою зійшла на Голгофу, страждаючи за Христову правду. Ці роки стали Великою П’ятницею для нашого народу», - наголосив митрополит Володимир і закликав, згадуючи жертв голодомору та політичних репресій, вознести молитви до Господа за упокій душ голодом вбитих братів і сестер наших і взяти участь у місцевих та загальнонаціональних поминальних богослужіннях в цей день.

Також митрополит Володимир закликав упорядкувати могили загиблих від голодомору в тих містах, містечках і селах, де вони збереглися.

«Нехай пам`ять про них буде священною для нинішніх та майбутніх поколінь! Нехай нікого більше не звабить хибний шлях богозречення та богозабуття, нехтування моральними законами, встановленими Богом, а наша багатостраждальна земля більше ніколи не зазнає пошесті зневіри та нечестя», - наголосив митрополит Володимир у своєму зверненні.