Християнський світ повинен звільнитися від забобонів, які закривають лик Спасителя

21:13, 08 травня 2013
Православ`я
135 0

Патріарх Кирил

7 травня 2013 року, у свято Іверської ікони Божої Матері (перехідне святкування у вівторок Світлої седмиці), Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Літургію в московському Новодівочому монастирі.

 

Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Церкви звернувся до віруючих із Первосвятительським словом.

Ваше Високопреосвященство, владико митрополите Ювеналію! Ваші Високопреосвященства й Преосвященства! Високоповажні отці, вельмишановна матушко Маргарито, дорогі сестри! Брати й сестри!

Я всіх вас сердечно вітаю з Пасхою Божою спасенною, і ще і ще раз звертаю до всіх вас Пасхальне привітання:

Христос Воскрес!

Пригадую, як рік тому, за великого скупчення народу, з особливим духовним піднесенням, після кількох десятиліть полону чудотворний Іверський образ знову повернувся до своєї Новодівочої обителі. Це була дійсно радість всієї Москви, радість тих, хто хоч трохи знає історію, радість тих, хто знав, що відбувалося протягом тих років, поки Іверський образ був за межами цієї святої обителі.

У поверненні святині ми бачили знак того, що Цариця Небесна прихиляє милість Свою над градом Москвою, над обителлю цією, над Вітчизною нашою. Це не просто перенесення чудотворної ікони з одного місця зберігання до іншого, як іноді вважають люди нецерковні або невіруючі. Ця подія, сповнена великого змісту. Вратарниця, Цариця Небесна, захисниця Москви знову в тій обителі, де протягом 355 років перед Нею проливалися палкі молитви, на які Вона відповідала любов`ю Свого материнського серця.

І я прошу Вас, Ваше Високопреосвященство, духовенство Новодівочого монастиря, сестер і всіх, хто молиться в цьому храмі: щоразу, коли будете підходити до чудотворного образу і просити, звичайно, про своє, — бо кожен про своє просить, — перше прохання підносьте про град Москву, про державу Російську, щоб Цариця Небесна покрила нас усіх Своїм Покровом, щоб народ наш був здатний зберегти віру православну, щоб віра спасенна, православна поширювалася й зміцнювалася в житті народу, щоб більшість людей могли мотивувати свої вчинки насамперед глибокими християнськими переконаннями. Якщо буде так, відродиться віра православна, віра християнська в народі нашому, і сподіваємося, що це відродження допоможе багатьом іншим народам, особливо північної півкулі, звернутися знову до Господа й Спасителя. Можливо, там, де похитнулися основи християнства, де християнська віра пішла з життя людей, де приймаються закони, які легалізують засуджені Богом гріхи, відродження віри в нашій країні допоможе людям задуматися і знову встати на шлях відродження духовного християнського життя.

Сьогодні в євангельському читанні ми чули оповідання, яке передає нам євангеліст Лука, — про двох учнів, які зустрілися з Воскреслим Христом по дорозі в Еммаус (Лк. 24:12-35). Дивовижне оповідання. Христос являється, йде поруч з ними, вони бачать перед собою людину. Це не дух, не якась прозора матерія — це реальна людина, вони розмовляють з Ним, вони вражені Його тлумаченням Святого Письма про Христа, Який страждав і воскрес в Єрусалимі; але вони не пізнають Спасителя.

Що ж це означає? Що Христос явився в якомусь іншому людському вигляді? Чи можна собі уявити таку зміну обличчя? Звичайно, ні. Христос був у тому ж самому людському вигляді, але вони Його не впізнавали, бо перед ними був прославлений Господь. Щоб побачити Бога фізичними очима, потрібно, щоб відкрилися духовні очі. І вони відкриваються апостолам у мить переломлювання хліба, у мить звершення Євхаристії. Вони раптом бачать перед собою свого Вчителя, Господа й Спасителя, і полуда зникає...

Це чудовий приклад того, як ми повинні сьогодні скинути полуду з очей; як світ, особливо християнський, повинен звільнитися від забобонів, від хибних навчань, від спокус, від обману, які закривають лик Спасителя. Немає ніякої іншої можливості побачити Бога в людській історії, як тільки бути поруч із Ним — думками, справами, любов`ю — і перебувати в Таємничому спілкуванні з Ним.

Ми сьогодні висвятили нового архієрея, владику Антонія, на якого чекає, як ви вже знаєте, несення архієрейського служіння в дуже скрутному місці — це північна частина Астраханської області. Важкий клімат, невелика кількість жителів, люди, що значною мірою втратили свої християнські корені. На нового владику чекає дуже важке служіння, тому ми сьогодні так палко молилися за нього. Але в якомусь сенсі весь світ сьогодні являє собою духовну пустелю, де залишаються оазиси віри й благочестя, і як важливо, щоб ці оазиси розширювалися, щоб пустеля відступала, щоб люди бачили Божу присутність у своєму житті і в житті роду людського!

Віримо, що принесення до цієї святої обителі чудотворного образа та ваші палкі молитви перед ним Цариці Небесній «Іверській» допоможуть граду Москві зміцнитися у вірі, у благочесті й чистоті, а через це побачити Бога Воскреслого, Господа й Спасителя у своєму житті. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter