27 березня 2013 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил очолив перше засідання Церковно-громадського організаційного комітету з підготовки й проведення святкування 1025-річчя Хрещення Русі.
Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до присутніх із вступним словом.
Ваші Високопреосвященства й Преосвященства! Високі представники державної влади трьох братніх народів, представники громадських і наукових кіл, які сьогодні беруть участь у засіданні Церковно-громадського організаційного комітету з проведення святкування 1025-річчя Хрещення Русі!
Дозвольте мені сказати кілька слів про те, як я собі уявляю значення події, що святкується і, можливо, головні підсумки святкування. Адже кожне святкування повинно, крім суто емоційної складової, мати якісь конкретні цілі. Отже 1025-річчя Хрещення Русі — це дата, яка має велике значення для народів і Білорусії, і Росії, і України, і для всіх країн історичної Русі. Вона має допомогти людям відчути подих історії, відчути духовне споріднення, знайти свій вільний, самобутній шлях у майбутнє.
Саме завдяки Хрещенню Русі і була сформована наша унікальна цивілізація. Вірність її духовним основам — запорука того, що ми залишимося по-справжньому самими собою, отже будемо по-справжньому щасливі. Адже не можуть бути щасливі народи, що зрадили собі, невільні, духовно залежні. Послання, яке несе в собі дата, що святкується, має бути сформульовано зрозумілою мовою, переведено в категорії думки, доступні сучасним людям, особливо молоді. Це послання має бути яскравим, простим, таким, що запам`ятовується. І, звичайно, усе це неможливо зробити без використання засобів масової інформації, тому що всі ми живемо у відкритому інформаційному просторі, у відкритому інформаційному суспільстві, і вплинути на уми й серця людей у масштабах цілих народів без участі ЗМІ неможливо.
Якщо взяти весь період часу в 1025 років, то про кожен з етапів цього історичного шляху можна багато чого сказати. Але все-таки ми маємо вибрати певний пріоритет. Можна, звичайно, говорити і про весь шлях, але таке послання не матиме яскравого фокусу. Тому мені здається, що ми повинні сконцентруватися, насамперед, на 25 роках відродження нашої Церкви й віри. Ці 25 років, які почалися з 1000-річчя Хрещення Русі, були ознаменовані радикальними змінами в житті наших народів і в житті Церкви, і взагалі принциповими змінами у ставленні до значення християнських цінностей для наших народів. Дійсно, за нашими плечима — чверть століття відродження церковного життя.
Більшість із тих, хто тут присутній, були учасниками тих подій чи, принаймні, пам`ятають, що сталося 25 років тому, але вже для багатьох у нашому суспільстві 80-і й 90-і роки минулого століття — це історія, відома тільки з книг, лекцій, розповідей, фільмів і телепередач. Вважаю, що нам потрібно зафіксувати роки церковного відродження в історичній пам`яті людей. Хочу сказати, що ці 25 років, з точки зору відродження церковного життя, — феномен, якому немає рівних у світовій історії. Ніколи і ніде, ні в одній точці земної кулі, за такий короткий проміжок часу не було побудовано стільки храмів, створено стільки християнських громад. Ніколи не було такого потужного прориву в церковному і ширше, в релігійному житті, як це сталося на просторах історичної Русі.
Нам потрібно допомогти людям зрозуміти, чому все це стало можливим, яка сила спонукала наші народи до настільки грандіозних звершень. Це унікальний, яскравий феномен в історії людства. Нам є чим пишатися, і нам потрібно ясно сказати, чому це стало можливим, що явилося рушійною силою. Відповідь на це питання допоможе нам багато чого прояснити для самих себе, визначити горизонти нашого духовного, культурного, а разом із ними — економічного, політичного та соціального розвитку наших народів.
Іноді кажуть: потрібно розвинути якусь частину економічного простору, щоб вона стала локомотивом розвитку всієї економіки. Так, у Росії говорять: потрібно розвивати ВПК, і він стане локомотивом розвитку науки, і т. д. А що у нас може стати локомотивом розвитку в масштабах народного життя? Те, що вже явило блискучий зразок такого розвитку, — це розвиток духовного, релігійного життя людей. Адже йдеться не тільки про нові храми й монастирі, про нову плеяду духовенства і єпископату. Йдеться про результати тієї взаємодії, яку Церква здійснює з суспільством, з миром; йдеться про реальне воцерковлення мільйонів людей, зміну їхньої психології, життєвих орієнтирів, особистої, отже, і суспільної етики. І все ж це відбувається в той час, коли ми говоримо про світову кризу — економічну, фінансову... Найбільш розважливі аналітики стверджують, що причиною цієї кризи є криза людської особистості. Не могло б відбутися все те, що сьогодні відбувається у сфері світових фінансів та економіки, якби не глибока криза людської особистості. Що ж означає наше релігійне відродження на теренах історичної Русі перед лицем цієї кризи? Чи не є це тією областю, де наші народи можуть багато чого зробити і можуть допомогти сучасному людству багато чого зрозуміти?
Звичайно, ми дивимося на себе не з точки зору тріумфалізму. Ми просто фіксуємо все, що було зроблено, свідчимо про той шлях, який було пройдено. Думаю, у зв`язку зі святкуванням 1025-річчя Хрещення Русі ми повинні зробити видимим, зрозумілим цей шлях і його значення для наших людей і для всього світу. Саме тому нам потрібно сьогодні подумати не тільки про програму святкування, про події, які варто було б відзначити тими чи іншими діями, але й про те, що ми можемо зробити, щоб це святкування дійсно зафіксувалося в історичній пам`яті наших людей і стало спонукальною причиною до подальшого всебічного духовного і культурного розвитку наших народів.
Я сердечно хотів би подякувати вам за те, що ви відгукнулися на моє запрошення і прибули сьогодні до Свято-Данилового монастиря на це важливе засідання. Дякую вам за увагу.
Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі
