Сьогодні Православна Церква вшановує пам`ять сорока Севастійських мучеників
Церква святкує пам`ять святих сорока мучеників, яких було замучено у Севастійському озері.
У 313 році святий Костянтин Великий видав наказ, згідно якому християнам дозволялася свобода віросповідання і вони зрівнювалися в правах з язичниками. Але його співправитель Лікіній був переконаним язичником й у своїй частині імперії вирішив викорінити християнство, яке значно розповсюдилося там.
У той час у вірменському місті Севастії одним з воєначальників був Агріколай, ревний прихильник язичництва. Під його керівництвом була дружина з сорока каппадокійців, хоробрих воїнів, які вийшли переможцями з багатьох битв. Всі вони були християнами. Коли воїни відмовилися принести жертву язичницьким богам, Агріколай уклав їх у темницю. Воїни віддалися старанній молитві і одного разу вночі почули глас: «хто витерпить до кінця, той буде спасенний».
Перед вмовляннями воїни залишилися непохитні.
Стояла зима, був сильний мороз. Святих воїнів роздягнули, повели до озера, яке знаходилося недалеко від міста, і поставили під вартою на льоду на всю ніч. Щоб зломити волю мучеників, неподалік на березі розтопили лазню. О першій годині ночі, коли холод став нестерпним, один з воїнів не витримав і кинувся бігом до лазні, але ледь він переступив поріг, як упав замертво. О третій годині ночі Господь послав відраду мученикам: зненацька стало світло, лід розтанув, і вода в озері стала теплою. Всі стражники спали, не спав тільки один по імені Аглаї. Поглянувши на озеро, він побачив, що над головою кожного мученика з`явився світлий вінець. Аглаї нарахував тридцять дев`ять вінців і зрозумів, що воїн, що втік позбувся свого вінця. Тоді Аглаї розбудив інших стражників, скинув з себе одяг, сповідав себе християнином і приєднався до мучеників.
На ранок катувальники з подивом побачили, що мученики живі, а їх стражник Аглаї разом з ними прославляє Христа. Тоді воїнів вивели з води і перебили їм гомілки. Тіла святих були спалені на вогнищі, а обвуглені кістки кинуті в воду, щоб християни не зібрали їх.
Через три дні мученики з`явилися уві сні блаженному Петру, єпископу Севастійському, і повеліли йому поховати їх останки. Єпископ з декількома кліриками вночі зібрав останки славних мучеників і з честю поховав їх.
