22 січня в Київському Троїцькому Іонинському монастирі відбулося урочисте богослужіння з нагоди дня пам’яті його засновника — преподобного Іони Київського. Божественну літургію у день престольного свята в обителі звершили архієпископ Городницький Олександр та єпископи - Обухівський Іона (намісник монастиря), Бердянський і Приморський Єфрем та Фастівський Даміан у співслужінні духовенства Київської єпархії та братії монастиря у священному сані.
Цього року виповнилося 111 років від дня преставлення старця Іони, і до обителі прибули численні віруючі вшанувати святого Київського чудотворця, мощі якого нині почивають в усипальниці у Троїцькому соборі.
У своїй проповіді за богослужінням намісник монастиря єпископ Іона звернув увагу вірян на те, що життя преподобного засновника обителі на честь Святої Трійці старця Іони може бути прикладом для кожного, хто бажає слідувати за Христом і здобувати Царство Боже. Удостоївшись у досить юному віці видіння Царства Небесного, преподобний решту свого життя перебував у повному послусі волі Божій та невтомній праці. В усьому він прагнув досконалості, намагаючись втілити в життя слова Господа «будьте досконалі, як досконалим є Отець ваш Небесний».
Наприкінці богослужіння архіпастирі привітали намісника обителі єпископа Іону з Тезоіменитством, яке він відзначав цього дня.
*** Преподобний Іона Київський народився в 1802 році на Полтавщині. У свій час 8 років ніс послух у преподобного Серафима Саровського. Згодом з благословення преподобного Серафима перейшов до Брянської Білобережної пустині.
1843 року прийняв чернецтво з іменем Іона. В 1851 році за бажанням Київського митрополита Філарета його було переведено до Київського Миколаївського монастиря. У 1858 році рукоположений у сан ієромонаха, і через два роки, в 1860 році, переведений до числа братії Києво-Видубицького монастиря.
Ієромонах Іона вирізнявся своєю духовною досвідченістю і благочестивим життям, і багато киян шукали нагоди отримати його пораду і настанову, бути його духовними чадами.
1 березня 1861 року у Видубицькому урочищі старець Іона мав видіння Божої Матері у стовпі вогню, Яка повеліла йому заснувати на цьому місці монастир. На снігу залишилися сліди Пречистої. Пізніше тут було встановлено хрест. 9 березня 1862 року Пресвята Богородиця знову з’явилася подвижникові, і знову в саду. Через два роки тут освятили домову церкву на честь Святої Трійці, і преподобний Іона отримав наказ жити при ній. А навесні 1866 року чернецьку громаду внесли до реєстру монастирів.
Наприкінці ХІХ століття кількість братії Свято-Троїцького Іонинського монастиря перевищувала 450 осіб, а число паломників щороку сягало 100 тисяч. Обитель славилася благочестивим життям братії та настоятеля — старця Іони. У народі монастир так і називали — Іонинським або «монастирем отця Іони».
Старець відійшов до Господа у ніч з 8 на 9 січня (за старим стилем) 1902 року. Був похований в усипальниці під Свято-Троїцьким храмом. Коли в радянські роки обитель стояла закритою і храму загрожувала перебудова, мощі святого Іони перенесли на міське Звіринецьке кладовище, що розташоване неподалік. Після відродження монастиря на початку 1990-х років мощі старця знову повернули до храмової усипальниці. Їх переклали у мармурову раку, а стару домовину преподобного з добре збереженим поховальним чернечим одягом встановили окремо у тому ж храмі.
Офіційний сайт УПЦ
