«Православіє в Україні»
ВВЕДЕННЯ ДІТИ ВІДЧУВАЮТЬ ЯК СВОЄ СВЯТО
Ми знаємо, що останнім часом свято Введення в храм Пресвятої Богородиці розглядають як свято всіх християнських дітей. Тому що і сама богообрана Діва була приведена до церкви в трирічному віці, відтак всі діти мають відчувати це свято як своє. Це правильно. Але вона не замикається тільки на дитинстві Богородиці, тому що містичний, таємничий зміст свята, або той вектор, який направляє нас до наступної події, - це Різдво Христове. І невипадково воно завжди святкується на початку Різдвяного посту.
Введення в храм Пресвятої Богородиці для нас, людей зі свідомістю технократичною, є вже і не зовсім зрозумілим. Але для стародавньої людини, особливо старозавітної, це була дійсно велична пророча подія, подія, яка навіть в якомусь плані змінювало свідомість або світосприйняття людини того часу. Чому? Відбувається два дивовижні моменти. З одного боку, маленька дівчинка сама піднімається сходами храму, з іншого боку, первосвященик вводить її у Святая Святих - у те місце, в яке первосвященик сам входив один раз на рік.
Навіщо первосвященик Захарія порушив Закон?
У стародавніх людей, або людей Біблії, було особливе натхнення, духовне натхнення, те, що ми зараз називаємо харизмою. Адже сучасна людина в деякому сенсі є запрограмованою, вона діє за зовнішніми етикетними правилами. Серце ж стародавньої людини завжди було відкрите одкровенням, прихованим від споглядального сприйняття.
Згадаймо момент, коли Варлаам ішов на прокляття ізраїльського народу, та раптом зупинилася ослиця і заговорила людським голосом. Замість прокляття він приходить і виголошує благословення. Подібні прояви здатні побачити, як і святі, тільки люди глибокої духовної практики. Саме такою людиною як раз і був первосвященик Захарія, який зустрів у храмі Пресвяту Богородицю. Духовним зором він прозрів в маленькій дівчинці Велику Діву, Яка народить Месію ізраїльського народу - Спасителя. І первосвященик з натхнення Святого Духа здійснює діяння, яке, відповідно до Закону, здивувало, можливо, навіть збентежило багатьох. Але ми знаємо, що всі події, які відбуваються за Божим натхненням, не мають рядового, послідовного значення. Вони виходять за межі, але вони виправдані саме тим, що так хоче Бог.
НЕМОВЛЯ-ДІВА ВПРИТУЛ НАБЛИЖАЄТЬСЯ ДО БОГА ...
Через Введення в храм Немовля-Діви Бог показав всім язичницьким народам, що порятунок є, воно приготоване не тільки для Ізраїлю - Бог хоче встановити заповіт з людиною, закликає до нього. І цією гранню, точкою повернення в заповіт з Богом і була Пресвята Богородиця.
За старозавітним поняттями жінка взагалі сприймалася як слабка, немічна, не зовсім досконала істота. І ось Бог показує, що через Неї, через цю маленьку дівчинку, у світ прийде Спаситель, що Вона є уособлення всього людства, яке буде врятоване, більш того трирічна Діва є головною дійовою особою всіх цих подій.
Введення Богородиці у Святая святих - це початок людського спасіння, а Немовля Марія - безпосередня його учасниця. Першою людиною, яка усвідомила це, був первосвященик Захарія. З натхнення Святого Духа він засвоїв сокровенну таємницю і показав її присутнім в храмі людям, а Матері всього світу - відкрив прийняття Божественної благодаті.
І ось сама Богородиця заходить у Святає Святих - там, де є таємнича присутність Бога - шехіна. У перекладі з єврейської, цей термін позначає «присутність Всевишнього». Бог знаходиться всюди, всюди, але є місця Його особливої присутності. Богородиця наближається впритул до Бога, Який безпосередньо буде діяти через Неї в майбутньому: Батько буде благословляти, Дух Святий - освячувати, а Син Божий - сходити, народжуватися. Три особи Святої Трійці перетинаються у Святає Святих, змінюється історія людства, виповнюється обітниця Божа, ось, явлена світу богообрана, Та, Яка стане виною порятунку людства, через Неї прийде Христос. А первосвященик - всього лише супутник, провідник, який дає можливість прозріти те, що вже відбувається.
БОГОРОДИЦЯ, ЯКА ВХОДИТЬ ДО СВЯТАЯ СВЯТИХ, НІБИ ВЕДЕ ЗА СОБОЮ ВСІХ ЛЮДЕЙ
Сама подія Введення в храм Немовля-Діви показує, що вона присвячена Богу, Вона є наперед обраний сосуд, який стане носієм Сина Божого. А Святая Святих - образ Раю, це кінцевий результат життя, до якого має прагнути людина. І входячи туди, Богородиця як би веде за собою всіх людей, Вона показує, що через Неї все людство врятується і потрапить у Рай - повернеться в ту священну древню сферу, яку втратило через первородний гріх прабатьків.
Цією ідеєю пронизане і богослужіння самого свята Введення, і всього Різдвяного посту. Це лейтмотив різдвяних стихир і співів: як Богородиця увійшла у Святая Святих, так і ми повернемося в заповіт з Богом, повернемося до Раю. Тому саме свято Введення проводить нас від початку посту до самого Різдва Христового. Чому Церква і встановила це святкування? Само по собі Введення - не було даниною Старого Заповіту, обрядом або ритуалом стародавніх євреїв. Це був початок спасіння.
НА БОГОСЛУЖІННІ СВЯТА ВВЕДЕННЯ МИ ДОЛУЧАЄМОСЯ ДО БЛАГОДАТІ БОЖЕСТВЕННОГО ОДКРОВЕННЯ
Богослужіння відкриває і нам таємницю Домобудування Божого, яка не просто вже почала здійснюватися, вона вже уготована і треба її прийняти. Можна сказати, через сьогодення зустрічається минуле і майбутнє. Ця зустріч як би являє тим, що задумав Бог - таємницею спасіння, тому Введення - це містичне свято, яке потрібно сприймати як подію, яка має до нас безпосереднє відношення. Для всіх людей, присутніх на богослужінні у свято Введення, Бог дає живе одкровення, тобто ми долучаємося до цієї благодаті. Тим самим Бог знову дає надію, тверду впевненість і підтвердження того, що справа порятунку і Домобудування триває, вона йде далі, і що ті обітниці, які Він дав у Писанні - це не порожній звук, вони збуваються.
Введення в храм Пресвятої Богородиці дає можливість живо відчути близьку присутність Месії. Як написано в Писанні, що Його ще не видно, Він десь там, за горами, але Його присутність вже близько, промені Його вже сяють ...
Єпископ Української Православної Церкви Іларій (Шишковський), «Православіє в Україні»
