Православні вшановують пам`ять святих безсрібників Косьми і Даміана Азійських.
Святі Косьма і Даміан були родом з Малої Азії. Їхній батько-язичник помер, коли вони були ще зовсім малими дітьми. Вихованням братів в християнському благочесті опікувалася їхня мати, Феодотія. Приклад матері і читання святих книг зберегли їх у непорочному житті за Законом Господнім.
Освічені й досвідчені лікарі, вони здобули благодатний дар Духа Святого - силою молитви зціляти душевні і тілесні недуги людей, лікувати навіть тварин. З гарячою любов`ю до Бога і ближніх брати вийшли на суспільне служіння. З хворих, яких лікували святі, вони ніколи не брали ніякої плати. Слава про святих Косьму і Даміана пройшла по всій окрузі, і люди назвали їх безсрібниками.
Одного разу святих покликали до тяжко хворої жінки, лікувати яку відмовилися всі лікарі через її безнадійний стан. По вірі Палладії (так звали хвору) і за старанною молитвою святих братів Господь зцілив вмираючу, і вона встала з одра свого абсолютно здоровою, прославляючи Бога. Сповнена вдячності до цілителів і бажаючи, щоб вони прийняли від неї хоч який-небудь дар, Паладія таємно прийшла до Даміана. Вона принесла йому три яйця і сказала: «Прийми цей малий дар в Ім`я Святої Живоначальної Трійці - Отця, Сина і Святого Духа». Почувши Ім`я Святої Трійці, безсрібник не посмів відмовитися.
Косьма ж, дізнавшись про те, що трапилося, дуже засмутився. Він подумав, що брат його порушив сувору обітницю. Незабаром настав час святому Косьмі відходити до Господа. Вмираючи, він заповідав, щоб брата не ховали поруч з ним. Через деякий час помер і святий Даміан. Всі були розгублені, де буде могила Даміана. Але тут, з волі Божої, сталося диво: до людей прийшов верблюд, якого колись святі вилікували від сказу, і промовив людським голосом, щоб, не сумніваючись, поклали Даміана поруч з Косьмою, тому що не заради мзди прийняв Даміан дар жінки, а заради Божого Імені. Чесні мощі святих братів були покладені разом в Феремані (Месопотамія).
По смерті святі безсрібники зробили багато чудес.
Жив у Феремані, поблизу храму Косьми і Даміана, Малх. Одного разу, збираючись в далеку дорогу і залишаючи дружину свою надовго одну, він молитовно доручив її небесному заступництву святих братів. А ворог роду людського, вселившись в одного з друзів Малха, замислив загубити жінку. Минуло небагато часу, і цей чоловік пішов до неї в будинок і сказав, що посланий Малом, щоб провести її до нього. Жінка повірила і пішла. Він завів її у безлюдне місце і захотів поглумитися над нею і убити. Жінка, побачивши, що їй загрожує небезпека, з глибокою вірою звернулася до Бога. Тоді з`явилися два грізні чоловіки, і лукавий чоловік відпустив жінку, кинувся тікати, але впав у прірву.
Мужі відвели жінку додому. У будинку своєму вона, кланяючись їм до землі, запитала: «Як звуть вас, рятівники мої, кому дякувати мені до кінця моїх днів?» «Ми раби Христові Косьма і Даміан» - відповіли вони й стали невидимі. Жінка зі страхом і радістю розповіла всім про те, що трапилося з нею, славлячи Бога, зі сльозами пішла до ікони святих братів і творила подячну молитву про порятунок. З тих пір святі брати Косьма і Даміан вшановуються як покровителі святості і непорушності християнського шлюбу, улаштовувачі подружнього життя. Здавна поширене їх шанування на Русі.
