Напередодні та під час Страсної седмиці пройшло кілька акцій, наділених у форму протесту проти певних церковних явищ. Зокрема, підтримки Церквою ініціативи народних депутатів законодавчо заборонити аборти в Україні.
Разом з тим заходи біля святих воріт Києво-Печерської Лаври на свято Благовіщення, 7 квітня, та на дзвіниці Софії Київської 10 квітня носили, м`яко кажучи, не зовсім пристойний характер. А місце й час їх проведення не могли не привернути уваги в першу чергу православних віруючих напередодні урочистих богослужінь Страсної седмиці.
І хоча церковна громадськість, блогосфера, активно обговорюють подію, проте наполегливо звучить і заклик - на загальноцерковному рівні не реагувати на подібні акції та ніяк їх не коментувати - не піддаватися на провокації.
Чи можна не реагувати на те, що відбувається? В Українській Православній Церкві вважають, що не можна.
У коментарі «Православ`ю в Україні» глава Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ протоієрей Георгій КОВАЛЕНКО підкреслив, що «Церква не може не реагувати на ці акції й події, тому що це провокація, що межує з блюзнірством».
За словами протоієрея Георгія, Церква не може заборонити будь-кому протестувати або проявляти свою точку зору. Але вона також не може не класифікувати ті чи інші дії як блюзнірські.
«Це ображає наші релігійні почуття, - зазначив він. - Але реагувати ми будемо не по-світському, не по-медійному, не політично. Ми будемо реагувати по-церковному. Так, як реагував Господь на дії тих людей, які розпинали Його на Хресті. Він звертався до Бога в молитві зі словами: «Прости їм, Господи, бо не відають, що творять». І якщо вже такі події відбуваються на Страсний, то православні християни повинні дотримуватися того прикладу, який нам показав Сам Христос у Своєму ставленні до глузування».
У той же час люди, які проводять такі акції, на думку отця Георгія, свідомо відлучають себе від Православної Церкви. Мало того, своїми діями вони демонструють, що до Церкви не належать. Але Церква буде молитися, щоб благодать Божа торкнулася їхніх сердець, і вони повернулися до Бога, у рятівну церковну огорожу.