У давнину святу Благовіщення давали різні назви: зачаття Христа, Благовіщення про Христа, Початок відкуплення, Благовіщення ангела Марії. Про те, де і як вперше з`явився свято Благовіщення, нічого невідомо. Відомо лише, що в 560 році імператор Юстиніан вказав дату святкування Благовіщення - 25 березня (7 квітня за новим стилем).
Назва свята - Благовіщення - передає головний зміст пов`язаної з ним події: сповіщення Діві Марії благої вісті про зачаття та про народження Нею Богонемовля Христа. Це свято належить до двунадесятих неперехідних свят і відзначається щороку в один і той самий квітневий день.
Головною іконою свята можна вважати шедевр Андрія Рубльова: ангел сходить до діви, щоб сповістити їй «Добру звістку». Архангел Гавриїл приніс Діві Марії найбільшу новину - Син Божий стає Сином людським. Виповнюється пророцтво Ісаї, Богородиця відповідає згодою на звістку ангела: «Хай буде мені по слову твоєму». Без цієї добровільної згоди Бог не міг би стати людиною. Він не зміг би втілитися, так як Бог не діє силою, не примушує нас ні до чого. Людині дана повна свобода відповісти Богу згодою й любов`ю.
З цим святом у народі пов`язані старовинні звичаї. Кажуть, що в Благовіщення «птах гнізда не в`є, дівчина коси не плете», тобто будь-яка робота вважається гріхом.
