14 березня в Залі церковних соборів кафедрального соборного Храму Христа Спасителя в Москві відбулося святкування Дня православної книги. Зі святом присутніх привітали Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил та мер Москви С.С. Собянін.
Шановний Сергію Семеновичу! Ваші Високопреосвященства і Преосвященства! Дорогі учасники чудового свята — Дня православної книги!
Я хотів би привітати вас із цим днем. У нас вже складається традиція щороку зустрічатися в Храмі Христа Спасителя, щоб відзначати це свято, і завжди в цей день разом із нами глава міста. Дякую Вам, Сергію Семеновичу, що Ви підтримуєте цю добру традицію і своєю активною участю допомагаєте в реалізації добрих програм, пов`язаних, у тому числі, зі створенням і розповсюдженням православних книг у нашому першопрестольному граді.
Це свято ми відзначаємо в особливий день — у далекому XVI столітті саме в цей день вийшла перша в Росії друкована книга, яку видав диякон Іван Федоров, славнозвісний діяч руської культури. Цією книгою був «Апостол» — богослужбова книга, якою ми досі користуємося в усіх храмах Руської Православної Церкви, як і в усьому православному світі. Відтоді почалося друкарство в нашій країні, яке відіграло вирішальну роль у духовному, культурному, науковому, політичному, військовому розвитку Вітчизни.
Книга — це інструмент передачі знань. Взагалі джерелом знань є сама людина: вона формує у своєму розумі певне уявлення про світ, знання, уміння і, передаючи ці знання й уміння, ділиться своїми думками, своїм досвідом з іншими. До появи друкарства люди передавали інформацію переважно усно. В історичній науці існує таке поняття, як усне передання, — це коли знання передавалися з покоління в покоління усно. В окремих випадках ці знання, ці навики, ці думки записувалися, створювалися рукописні книги, але зрозуміло, що книга не могла бути масовим явищем, поки її писали рукою. Поява друкарства дала потужний поштовх до розвитку і думки, і знань, і збагатила людей досвідом попередніх поколінь.
Сьогодні ми святкуємо День православної книги, згадуючи життєвий подвиг тих, хто створив на Русі першу друковану книгу. Тішуся з того, що це свято ми відзначаємо разом із багатодітними сім`ями. Тому я звертаюся насамперед до вас, мої дорогі, — до мам, татів, дідусів, бабусь, і до самих чад — дітей, які становлять багатство цих сімей. На жаль, те, що ще недавно вважалося великим щастям і величезною радістю, сприймалося як дар Божий — наявність багатьох дітей у сім`ї, — сьогодні іноді відкидається з дуже прозаїчних причин. Дехто вважає, що не вистачає грошей, щоб підтримати багатьох дітей, дехто — що це вимагає дуже багатьох сил, самообмеження, що жертва є занадто великою... І виходить так, що багатодітні сім`ї, які були нормою для нашого російського суспільства, для великої Росії, сьогодні стають винятком. Церква благословляє багатодітність, благословляє материнство, благословляє батьківський подвиг — саме тому, що в родині відбувається виховання наступних поколінь. Коли сім`я велика, діти вчаться найважливіших навиків — саме в сім`ї. А найважливішим навиком є здатність людини ділитися з іншим, жертвувати, віддавати частину себе іншому. Якщо ж люди втратять цю здатність жертвувати собою заради інших і заради вищих цілей, то людство зіб`ється зі свого історичного шляху.
А чому так? А тому, що всі великі досягнення людей пов`язані з жертвою. Вчений, працюючи над тією чи іншою проблемою, роблячи відкриття, жертвує собою, — він віддає свій час, свої сили. А хіба не жертвує собою спортсмен, коли він бере участь у змаганнях, коли він готується, коли він весь час і всі сили присвячує досягненню мети? Там, де є здатність до самопожертви, там є зростання й розвиток, а єдина дитина в родині живе в особливих умовах. У неї не розвиваються навики взаємодії з іншими, такій дитині дуже важко прищепити навик благодіяння, щоб вона себе віддавала іншим — а в багатодітних сім`ях це відбувається природним чином. Тому Церква благословляє багатодітні сім`ї, і я тішуся з того, що сьогодні ми святкуємо День православної книги разом із вами, мої дорогі. Сердечно вітаю вас у цьому залі соборів Руської Православної Церкви.
Сьогодні нарівні з книгою розвиваються інші способи передачі знань. Ми знаємо, що електронний спосіб передачі інформації сьогодні нерідко витісняє книгу, проте класична книга, я думаю, ще на довгу перспективу залишатиметься головним всеосяжним джерелом знань. Тому, святкуючи День православної книги, ми одночасно відзначаємо величезне значення книги як культурного і духовного явища. Дай Боже, щоб вашої уваги досягали хороші, добрі книги, які допомагали б вам зрозуміти сенс того, що відбувається у світі, допомагали зрозуміти, що означають справжні, неминущі цінності для людини, базуючись на яких, вона й здатна зростати як особистість, здатна брати участь у суспільному житті, здатна приносити користь своїй Вітчизні. Я хотів би від усього серця побажати вам користуватися книгою з незмінною радістю, із задоволенням, на благо своєї душі і на користь ближніх. Нехай береже Вас Господь.
